Задовго до виникнення міст, 9750 років тому, громада Центральної Анатолії вже експериментувала з організацією свого життєвого простору. Під час розкопок у провінції Караман, на ділянці Канхасан-3, команда археологів під керівництвом Аднана Байсала натрапила на одну з найраніших відомих вулиць епохи неоліту. Її вік на 750 років більший, ніж у всесвітньо відомого поселення Чатал-Гьоюк.
Що побачили дослідники?
Археологи виявили ретельно спланований прохід між будинками. Ця знахідка ставить під сумнів усталене уявлення про неолітичне життя з його стихійним скупченням будинків, як у вище згаданому Чатал-Гьоюку. У Канхасані-3 видно, що мешканці навмисно залишали між будівлями простір.
«Це великий сюрприз. У Чатал-Гьоюку будинки були щільно згруповані й мали вихід на дах, а тим часом Канхасан-3 продемонстрував геть інше архітектурне бачення. Ці проміжки між будинками могли функціонувати як проходи, захисні коридори для худоби та навіть як рання форма вулиць», – сказав керівник команди.
Дослідники також помітили, що тутешні вогнища були розташовані інакше, ніж у Чатал-Гьоюку. Це свідчить про різні культурні практики в неолітичних громадах Центральної Анатолії.
Від неоліту до бронзової доби: поселення, що вистояло
Канхасан являє собою комплекс із трьох курганів (Канхасан 1, 2 і 3), що відображають безперервну присутність тут людей від докерамічного неоліту до бронзового та залізного віків. Протягом тисячоліть цей невеликий, але родючий регіон був місцем проживання громад, що стали свідками зародження землеробства, одомашнення тварин та створення архітектури.
За словами Байсала, секрет довголіття Канхасана криється в рясних водних джерелах та родючих землях. Знайдені тут кістки тварин належать турам, рибам та водоплавним птахам. Тобто в ті далекі часи місцеві водно-болотні угіддя були багатими джерелами харчових ресурсів, розповіло видання Arkeonews. Археологи очікують, що аналіз залишків рослин допоможе їм більше дізнатися про ранні методи землеробства в цьому регіоні.
Чому відкриття важливе
Вулиці зазвичай вважають маркером соціальної складності та планового урбанізму. Виявлення вулиці віком близько 10 тисяч років відсуває хронологію цих нововведень далеко назад.
Ба більше, контраст із Чатал-Гьоюком, що відомий своєю тісною забудовою та відсутністю вулиць, показує, що анатолійські неолітичні суспільства не були однорідними. Різні громади експериментували з різними варіантами розв’язання повсякденних питань, таких як пересування, захист та соціальна взаємодія.
Розкопки, що їх проводить Міністерство культури Туреччини в рамках проєкту «Спадщина для майбутнього», тривають. На наступних етапах робіт учені сподіваються розкрити більше відомостей про життя неолітичних людей у Канхасані. Дослідники, зокрема, прагнуть зрозуміти, чи були ці ранні вулиці функціональними або ж мали символічне чи якесь інше значення.
«Ретельно вивчаючи архітектуру, артефакти та екологічні факти, ми зможемо уявити, як тутешні мешканці жили, займалися сільським господарством та взаємодіяли з довкіллям», – зазначив Аднан Байсал.
