Новий матеріал винайшли дослідники Швейцарської федеральної лабораторії матеріалознавства і технологій (Empa). Він поєднує в собі біорозкладність, міцність та універсальність – завдання, яке матеріалознавці вважають далеко не простим.
Дослідники переробили волокна міцелію гриба розщепка звичайна (Schizophyllum commune) на рідку суміш, не вбивши їх і не порушивши їхні природні біологічні функції.
Отриманий гелеподібний матеріал команда назвала живими волокнистими дисперсіями: LFD. Йому можна надавати різні форми. Також він повною мірою використовує речовини, які виробляють гриби.
«Гриб використовує цей позаклітинний матрикс, щоб набути структурності та інших функціональних властивостей», – зазначив матеріалознавець Ашутош Сінха. У своїй роботі команда використала цю особливість розщепки звичайної, розповіло видання Science Alert.
Розвиваючи певний штам, дослідники стимулювали зростання двох молекул: полісахариду шизофіллану та гідрофобіну. Вони відіграють вирішальну роль в наданні LFD його привабливих характеристик.
Що ще відомо про новий матеріал?
Учені також повідомили, що їм вдалося також створити з LFD тонку плівку з дуже високою міцністю на розрив. З неї можна виробляти пакети, які розкладатимуться природним чином, або біорозкладні батареї.
А ще LFD є добрим емульгатором – речовиною, без якої інші матеріали не можуть змішуватися і зв’язуватися. Цей емульгатор можна буде використовувати у виробництві харчових продуктів та косметики: від морозива – до шампуню.
Оскільки міцелій гриба в новоствореному матеріалі є живим, він продовжує виділяти дедалі більше своїх ключових молекул. «Це, мабуть, єдиний тип емульсії, яка згодом стає стабільнішою», – сказав Сінха.
А оскільки LFD отримують з їстівного гриба, матеріал є абсолютно нетоксичним і його навіть можна їсти.
Створення такого матеріалу є надзвичайно актуальним для людства, що бореться з пластиковим забрудненням.
Дослідники сподіваються з часом знайти більше практичних застосувань для свого винаходу, на який команду надихнула природа. Таким чином учені ще раз довели, що навколишній природний світ – це найкраща лабораторія.
Результати дослідження опублікував журнал Advanced Materials.
