Згідно з дослідженням Імперського коледжу Лондона, діти з бідніших сімей з більшою ймовірністю зіткнуться з біологічними проблемами, такими як швидше старіння, ніж ті, хто народився із золотою ложкою в роті.
Команда вчених проаналізувала дані 1160 дітей віком від 6 до 11 років з усієї Європи. Учасників оцінювали за міжнародною шкалою достатку родини, що ґрунтується на низці показових факторів, як-от наявність у дитини власної кімнати та кількість транспортних засобів у сім’ї.
Як проходило дослідження?
Науковці поділили дітей на три групи, відповідно до високого, середнього та низького статку родин. А потім узяли в учасників зразки крові, щоб виміряти довжину теломер.
Теломери – це структури у хромосомах, що відіграють важливу роль у клітинному старінні та цілісності ДНК. Коротко кажучи, деградація теломер пов’язана зі старінням: у міру старіння теломери стають коротшими, нагадало видання The Guardian.
Попередні дослідження припускали зв’язок між довжиною теломер та хронічними захворюваннями, а також те, що гострий та хронічний стрес є причиною зменшення довжини теломер.
Результати показали, що в дітей із найбагатшої групи теломери були в середньому на 5 відсотків довшими, ніж в учасників із найнезаможнішої групи. У дівчаток теломери були довшими, ніж у хлопчиків, у середньому на 5,6 відсотка. Тоді як у дітей з великим індексом маси тіла теломери були коротшими на 0,18 відсотка на кожний відсоток збільшення жирової маси.
Науковці також виявили, що в дітей незаможних батьків рівень кортизолу – гормону стресу – на 15,2-22,8 відсотка вищий, ніж у дітей багатіїв.
Короткі висновки
Отже, дослідження засвідчило зв’язок між фінансовим рівнем і довжиною теломер, що, як відомо, пов’язана з тривалістю життя та здоров’ям.
Доктор Олівер Робінсон, провідний автор дослідження, зазначив: «Наші результати демонструють чіткий зв’язок між статком сім’ї та відомим маркером клітинного старіння, при цьому потенційно довічні закономірності формуються у перше десятиліття життя дитини. Це означає, що економічні умови можуть поставити деяких дітей у біологічне невигідне становище порівняно з тими, хто має кращий старт у житті. Попри це ми спрямовуємо дітей на довічну траєкторію, де вони з більшою ймовірністю матимуть менш здорове і коротке життя».
За його словами, «приналежність до малозабезпеченої групи спричиняє додаткове біологічне зношування». Воно може бути еквівалентним «приблизно 10 рокам старіння на клітинному рівні порівняно з добре забезпеченими дітьми».
Кендал Марстон, перша авторка дослідження, додала: «Ми знаємо, що хронічний вплив стресу спричиняє біологічне зношування організму. Це було продемонстровано у дослідженнях на тваринах на клітинному рівні – у тварин, що зазнали стресу, теломери стали коротшими».
«Імовірно, для дітей з менш забезпечених сімей притаманний вищий рівень стресу. Наприклад, вони можуть ділити спальню з іншими членами сім’ї або в них може не бути ресурсів, необхідних для школи, наприклад доступу до комп’ютера для виконання домашнього завдання», – зауважила Кендал Марстон.
Результати дослідження опублікував журнал Lancet.
Фото: pexels.com
