На момент смерті у серпні 2024 року Марія Браньяс була найстарішою людиною світу. Її життєвий шлях тривав 117 років та 168 днів. Це неймовірне досягнення, особливо з огляду на те, що очікувана тривалість життя жінок в її рідному краї становить 86 років. Тож у чому секрет довгожительки? Щоб це з’ясувати, науковці вивчили її ДНК.
Результати виявилися вельми промовистими
Команда дослідників з Інституту дослідження лейкемії імені Хосепа Каррераса (Барселона) зробила «комплексний мультиомний аналіз її геномних, транскриптомних, метаболомних, протеомних, мікробіомних та епігеномних ландшафтів у різних тканинах», розповіло видання IFLScience. Науковці вивчили, зокрема, зразки крові Марії, її слини, сечі та калу, отримані ще до смерті жінки. А потім порівняли її дані зі зразками інших довгожителів та людей значно молодших, розповіло видання IFLScience.
Ця робота стала найвичерпнішим дослідженням, що коли-небудь вивчало секрети довгожителя, тобто людини, що прожила 110 років і більше.
Попри наявність молекулярних ознак старіння, таких як короткі теломери (захисні ковпачки на кінцях хромосом), прозапальна імунна система і стара популяція В-лімфоцитів (білих кров’яних клітин), у пані Браньяс були відсутні основні вікові захворювання. Це засвідчило, що глибока старість не обов’язково означає погане здоров’я.
«Ці результати ілюструють, як старіння та хвороби за певних умов можуть бути не пов’язаними між собою, кидаючи виклик поширеній думці про їхній нерозривний зв’язок», – написали дослідники у звітній статті.
Вони ідентифікували генетичні варіанти, які захищають від поширених вікових недуг, таких як серцево-судинні захворювання, діабет та нейродегенерація. Команда виявила, що Марія Браньяс могла похвалитись ефективним ліпідним обміном, протизапальним мікробіомом кишківника та епігеном, пов’язаним з уповільненим старінням.
Біологічний вік жінки, розрахований за метилюванням ДНК, був значно молодший за 117 років. Дослідники зазначили, що її клітини «поводилися, як молодші».
Ось що сказав з цього приводу доктор Манель Естеллер, провідний автор дослідження: «Її екстремальна тривалість життя свідчить про захопливу двоїстість: одночасну наявність сигналів екстремального старіння та здорового довголіття».
Крім генетичних чинників, на тривалість життя Марії Браньяс, можливо, вплинуло й довкілля. Вона була розумово, соціально та фізично активною, добре харчувалася та любила йогурт, що може частково пояснювати міцне здоров’я її кишківника.
«Попри емоційно хворобливі події останніх років життя, таких як смерть сина, вона зберігала міцне фізичне та психічне здоров’я завдяки гарному сну, збалансованій середземноморській дієті та активному суспільному життю. Вона переважно проводила час із сім’єю та друзями, бавилася з собаками, читала книжки, доглядала сад, гуляла та грала на піаніно», – зауважили дослідники.
Учені досліджували лише одну людину, тому результати цієї роботи не варто узагальнювати. Однак вони містять цінну інформацію, яка допоможе розробити нові методи боротьби зі старінням.
«Ці результати дають можливість по-новому поглянути на біологію старіння людини, пропонуючи біомаркери здорового старіння та потенційні стратегії збільшення тривалості життя», – підсумували науковці.
Висновки з дослідження опублікував журнал Cell Reports Medicine.
Фото: Josep Carreras Leukaemia Research Institute
