Щоб про це дізнатися, дослідники з Дитячої лікарні в Торонто вивчили на предмет алергенів зразки пилу з будинків, в яких мешкали 1050 малюків віком від трьох до чотирьох місяців.
Медики спостерігали за здоров’ям цих дітей, доки їм не виповнилося 5 років. А потім перевірили маленьких учасників на наявність астми, визначивши перед цим їхню генетичну схильність до розвитку цього захворювання та алергії.
Аналіз показав дивовижні результати. У немовлят, які зазнавали впливу більш високих концентрацій алергену Can f1, що виділяється зі шкірою та слиною собак, ризик розвитку захворювання легень був на 48 відсотків нижчим порівняно з іншими дітьми.
Також у малюків, котрі росли в компанії песиків, покращилась функція легень. Це показав тест, що визначав, скільки повітря учасники можуть видихнути за секунду після глибокого вдиху. Такий захисний ефект був ще сильнішим серед дітей з вищим генетичним ризиком погіршення функції легень, розповіло видання Daily Mail.
Цікаво, що науковці не виявили цього захисного ефекту в дітлахів, котрі зазнавали впливу пилу з котячими алергенами.
Доктор Джейкоб Маккой, провідний автор дослідження, презентував його результати на Конгресі Європейського респіраторного товариства в Амстердамі. Він, зокрема, сказав: «Ми виявили, що вплив алергенів собак був пов’язаний з покращенням функції легень та зниженням ризику розвитку астми».
Також він зауважив, що астма є дуже поширеним хронічним респіраторним захворюванням в дітей, більшість випадків якого припадає на перші чотири роки життя. «Це захворювання спричинене складною взаємодією генетичних факторів та довкілля, як-от інфекції, алергени та забруднене повітря», – зазначив доктор Маккой.
Сара Сліт, генеральна директорка британської благодійної організації Asthma and Lung UK, так прокоментувала роботу колег: «Раніше батькам дітей, в яких спостерігалися хрипи або які мали ризик розвитку алергічної астми, часто радили прибрати домашніх тварин з дому. А тим часом нове захопливе дослідження передбачає, що собака в будинку може реально знизити ймовірність розвитку астми. Хоча нам потрібні додаткові дослідження, аби зрозуміти, чому так відбувається».
Фото: Unsplash
