Інна Тихонова 
У липні-серпні під ударом виявляються серцево-судинна, травна, сечостатева, нервова системи, підвищується небезпека зараження кишковими та сезонними інфекціями, загострюються алергії, зростає ймовірність сонячних опіків і теплових ударів. Хто в зоні ризику і як впоратися з літніми викликами?
Серцево-судинна система
Літо є небезпечним для здоров’я літніх людей, бо один із найуразливіших органів у спеку – серце. У цей період нашому «мотору» доводиться з підвищеним зусиллям перекачувати кров, яка через втрату рідини стає більш густою та менш насиченою киснем. Для тих, хто має серцево-судинні захворювання, літо стає перевіркою на міцність. Можливими проблемами з боку серцево-судинної системи є вегето-судинний криз (дистонія), непритомність, гіпоксія, гіпертонія, інфаркт чи інсульт.
За наявності кардіологічних захворювань становлять небезпеку важкі фізичні навантаження у спеку, протипоказані тривалі переїзди, перельоти та зміна кліматичних поясів. Люди із серцево-судинними проблемами зазвичай бувають метеозалежними, що у несприятливих умовах призводить до швидкої стомлюваності й енергетичного спаду. Перепади атмосферного тиску, вологості та температури повітря викликають напади головного болю та стрибки кров’яного тиску, який може підвищуватися або знижуватися.
Щоб не відчувати себе «вичавленим лимоном», важливо дотримуватися запропонованих лікарями правил поведінки у спеку: знижувати активність, перериватися на відпочинок, носити «дихаючий» і вільний одяг у спекотну погоду (зі світлих натуральних тканин – бавовни, льону або шовку), регулярно пити негазовану воду для профілактики зневоднення влітку і приділяти увагу правильному харчуванню в спеку, насичуючи організм вологою, калієм і магнієм. Умовою хорошого самопочуття є баланс вуглеводів, білків та жирів (50-55%, 12-14% і 20-30% відповідно).
Гіпертонія
Небезпечними вважаються показники артеріального тиску понад 139/89 мм ртутного стовпа. Підвищенню АТ сприяють: надмірне споживання солі, занадто висока калорійність їжі, нестача харчових волокон і необхідних мікроелементів у раціоні. Зокрема, розвитку гіпертонії сприяє дефіцит кальцію, а відкладається кальцій на стінках судин, серцевого м’яза та нирок при нестачі магнію. Ось чому в харчуванні мають бути водночас обидва елементи (треба їсти морську капусту, смородину, кавун, червоний перець, моркву та буряк).
Нормалізувати циркуляцію крові допоможуть овочі, фрукти та свіжі соки. При гіпертонії потрібні антиоксиданти: вітаміни С, Е та бета-каротин. Корисний для серця калій міститься у шпинаті, бобах, гороху, картоплі, помідорах, абрикосах, родзинках, сливах, яблуках, бананах. Холестерин знижує оливкова олія. Корекція харчування у спеку при гіпертонії має полягати у виключенні з літнього меню червоного м’яса на користь морської риби, яка є джерелом корисних для серця поліненасичених жирних кислот.
До накопичення в організмі шкідливих для кровоносних судин і серця жирів призводить споживання рафінованих вуглеводів. Краще отримувати вуглеводи з рослинних продуктів із харчовими волокнами (зернових, овочів, фруктів та ягід). Кількість тваринного та рослинного білка в харчуванні у спеку має бути однаковим, оскільки дисбаланс несприятливо впливає на рівень ліпідів крові, а це призводить до звуження просвіту судин, погіршує кровоток і ускладнює постачання органів киснем, підвищуючи ризик ішемії, інсульту й інфаркту.
Кишкові інфекції влітку
Спека та підвищена вологість сприяють розмноженню бактерій, вірусів і паразитів. Потрапляючи в організм із їжею та питтям, вони провокують кишкові інфекції. Сприятливими умовами для таких сезонних хвороб є: антисанітарія у закладах громадського харчування; неправильне зберігання продуктів; немиті плоди; погана гігієна; комахи-переносники (насамперед, мухи). Наприклад, кишкова паличка є збудником інфекцій, названих «діареєю мандрівника». При подібності симптомів це можуть бути різні хвороби.
Найчастіше з-поміж кишкових інфекцій влітку трапляються такі: дизентерія; сальмонельоз; паразитарне ураження; ротавірусні чи ентеровірусні інфекції. Вони проявляються болями в животі та кишковими кольками, підвищенням температури тіла, рідким випорожненням, слизом і кров’ю в стулі, нудотою та блюванням. Крім кишкових інфекцій, причинами діареї або проносу (занадто частого випорожнення кишківника та дефекації рідким калом) можуть бути: захворювання шлунку, підшлункової залози та печінки; стрес на тлі хвилювання чи страху; отруєння; перегрів.
Ефективний народний засіб від проносу – відвар зі смаженого насіння соняшнику. Потрібно залити двома склянками окропу склянку насіння, проварити до випаровування половини об’єму води та процідити відвар. Дітям при проносі треба давати такий засіб по 1 ст. ложці 1-3 рази на день, а дорослим можна пити по пів склянки. А від розладу шлунку народна медицина наказує приймати, запиваючи водою, по 1 ст. ложці картопляного крохмалю. Але позаяк у нездужання можуть бути різні причини, лікування має контролювати лікар.
Діарея
Може нудота і біль у животі мати і більш серйозну причину, ніж нетравлення шлунку: іноді так проявляється інфаркт міокарда. У жінок він може лишитися непоміченим, бо нижня частина серця, що знаходиться на діафрагмі, розташована ближче до шлунку, через що неприємні відчуття з’являються саме в цьому місці. Якщо болі в шлунку супроводжуються тривогою і почуттям страху, це може вказувати на інфаркт, що його виявить лише ЕКГ-дослідження (у жінок може не бути інших паралельних симптомів: сильного болю в грудній клітці та оніміння лівої руки).
При підвищеному рівні цукру і холестерину в крові, надмірній вазі або гіпертонії важливо розуміти, що це є факторами ризику для інфаркту, і ставитися до зазначених симптомів з підвищеною увагою. А ще пронос може бути симптомом харчового отруєння. Зокрема, ознаками отруєння грибами, крім діареї, є: блювання, головний біль, запаморочення, холодний піт, судоми в кінцівках, порушення зору, сильна спрага та біль у шлунку. Крім отруєння, гриби (навіть їстівні) можуть забезпечити розлад шлунку.
Для запобігання отруєнню грибами не вживайте незнайомі гриби, а також червиві, перезрілі і ті, що зберігалися понад добу. Крім отруйних грибів (мухомору, блідої поганки, сатанинського гриба, хибної лисички, жовчного гриба та ін.), шкоду організму здатні завдати неїстівні гриби або неправильно приготовані. Наприклад, сироїжки треба вжити відразу після збирання. Легке отруєння може спричинити неправильне приготування свинушок, чорнушок і груздів. Не можна брати гриби із солодкуватим ароматом, запахом редьки чи гнилої картоплі.
Сезонні інфекції
Літо – пікова пора для поширення таких заразних вірусних захворювань, як свинка, кір та жовтяниця. Свинка або паротит загрожує у розпал літа переважно дітям. Це «інфекція дитячого табору». Інфікуються діти повітряно-краплинним шляхом: хвора дитина заражає інших під час кашлю та чхання. Зоною враження стає привушна залоза, яка набрякає та болить. Свинка викликає сильну пропасницю. Імунітет до вірусу формується вакцинацією. Дітям вона проводиться у рамках Національного календаря профілактичних щеплень двічі.
Ще одна літня вірусна респіраторна інфекція – кір. Її перші симптоми – висока температура, біль у горлі, кашель, нежить і почервоніння очей. Потім у хворого з’являється висипка на обличчі і по лінії росту волосся, а також дрібні білі плями в роті. Основним способом профілактики кору вважається вакцинація. Вперше вона проводиться, як і від свинки, в однорічному віці, вдруге – у 6 років. Дорослій людині так само рекомендується вакцинація, якщо особа не хворіла на кір у дитинстві і не прищеплювалася раніше.
Третя літня сезонна інфекція вважається смертельно небезпечною – це жовтяниця або гепатит. Вірус потрапляє в організм фекально-оральним шляхом через заражену їжу чи воду (напої). Основна симптоматика жовтяниці – пожовтіння та свербіж шкіри, блідість очей і чорна сеча. При гепатиті уражається печінка. Профілактика гепатиту полягає у вакцинації, дотриманні гігієни, безпечній поведінці при статевих контактах та уникненні спільного використання особистих предметів – манікюрного приладдя, зубних щіток, бритви.
Як спека впливає на дітей
У малюків терморегуляція ще не повністю розвинена, і це робить їх більш сприйнятливими до теплового стресу. Якщо дорослим спека приносить загострення хронічних захворювань влітку, то діти стають більш уразливими до перегріву та зневоднення. Симптоми і профілактика теплового удару – ті самі, що й у дорослих: від підвищення температури тіла, прискореного пульсу і частого дихання до втрати свідомості, судом і навіть можливої зупинки серця (для запобігання тяжким наслідкам у найспекотнішу пору дня треба перебувати в прохолодному приміщенні).
Спека небезпечна для дитячого здоров’я ще й через зневоднення. Втрата рідини з потом теж призводить до перегріву (що являє особливу загрозу для немовлят). Тривожні симптоми – зниження апетиту, млявість, слабкість, нудота, блювання. Спека посилює перебіг хронічних захворювань (особливо вона примножує серцево-судинні проблеми) та підвищує ризик синдрому раптової дитячої смерті. Влітку дитині потрібно забезпечити регулярне пиття та легкий одяг із натуральних тканин. При необхідності треба терміново вжити заходів для охолодження і звернутися за медичною допомогою.
Уважного ставлення потребують улітку і майбутні мами: вагітність і спека є поганим поєднанням. Для жінки і плода протипоказаний перегрів, потрібно підтримувати водний баланс, носити вільний одяг і не з’являтися на сонці в пікові години. Спека не лише посилює дискомфорт, а й підвищує ризик ускладнень. Брак рідини знижує утворення грудного молока і призводить до деформацій плода. Перегрів може викликати гіпоксію у дитини та спровокувати викидень. Спека посилює набряклість і варикозне розширення вен.
Головний біль
Симптомом підвищеного артеріального тиску часто є пульсуючий головний біль. Позбутися головного болю через гіпертонію можна, додавши до раціону часник і буряк, які знижують артеріальний тиск. У меню мають бути овочі, фрукти та морська риба. Але причиною головного болю влітку може бути не лише підвищений, а й знижений тиск, а також анемія та слабкість через нераціональне харчування. Їсти потрібно 4-6 разів на день невеликими порціями. Голодування у спеку провокує головний біль.
Відкладений перекус є передумовою до мігрені, запаморочення та нудоти (в останньому випадку треба пожувати корінь імбиру). При гіпотонії та запамороченнях корисно приймати відвар шкаралупи лісового горіха. Напої від головного болю в спеку – кава, солодкий компот із сухофруктів або чай з лимоном. Вітамін С є перевіреним способом, як захиститися від спеки і пов’язаного з нею головного болю: цей мікроелемент бере участь в утворенні колагену, завдяки якому кровоносні судини не втрачають пружності, зберігаючи тонус у спеку.
Якщо кожна дія дається важко, треба з’їсти 50 г будь-яких горіхів і 100 г сухофруктів – родзинок, кураги, фініків або чорносливу. Завдяки пігменту меланіну, темний виноград сприяє адаптації при метеозалежності. Щоб не боліла голова, потрібно на ніч замочити у холодній воді жменю родзинок і випити такий настій з ранку. Їжа від метеозалежності – овочі, цільнозерновий хліб, чорниця, оливкова олія, квасоля та волоські горіхи. Утримання від вживання солі не має жодних шкідливих наслідків для організму.
Нервова система
Екстремальні температури негативно впливають на нервову систему, викликаючи підвищену стомлюваність, дратівливість, порушення сну та зниження когнітивних здібностей. Влітку чийсь настрій буває пригніченим або мінливим, а хтось уже зранку відчуває втому і постійно перебуває у сонному стані. Впоратися із симптомами так званої «літньої депресії» допоможе магній, що міститься в тих самих продуктах, які рекомендуються для харчування у спеку людям із серцевою недостатністю.
Магній можна знайти в житньому хлібі, гречці, волоському горіху, вівсянці, висівках, какао, шпинаті тощо. Для мозку потрібен лецитин, що міститься у зернових культурах, пивних дріжджах, арахісі, сої, яйцях, печінці чи рибі. Фізіологічними стимуляторами імунітету вважаються холод, голод та рух. Менш чутливими до спеки та магнітних бур виявляються фізично активні люди з природним способом життя. Щоб нервова система була стійкою до спеки, потрібно гартуватися і не відкидати посильні фізичні навантаження.
Хоча хронічні стреси вважаються ворогами імунітету, короткочасні стреси, навпаки, опір організму стимулюють, підвищують витривалість і захищають від хвороб. Для здоров’я нервової системи важливо дотримуватися помірності у праці та їжі. Надмірна робоча напруга, пригнічений настрій та переживання через проблеми можуть призвести до загострення хронічних хвороб у спеку, спровокувати психосоматичні та застудні захворювання.
Ангіна
Перевіркою для імунітету стають різкі перепади температур: обдування розпаленого тіла холодним кондиціонованим повітрям, їжа з холодильника та крижані напої. При ослабленому імунітеті організм не може протистояти збудникам ангіни – стафілококам та стрептококам, які передаються повітряно-краплинним шляхом. Самозараження ангіною може статися при хронічній формі тонзиліту та наявності постійного вогнища інфекції в організмі (наприклад, невилікуваного карієсу).
При хворобах верхніх дихальних шляхів кількість слизу в легенях збільшується, і організм очищується кашлем. Оскільки це фізіологічний спосіб виводити віруси, пригнічувати кашель фармацевтичними засобами без призначення лікаря не можна. У крайньому випадку, можуть бути призначені препарати, що розріджують мокротиння та посилюють скорочення бронхів. Висиханню мокротиння запобігають прохолодне повітря та пиття. Коли відхаркування ускладнене, вологий кашель полегшують компреси, а при сухому кашлі з болем у горлі для очищення мигдалин від слизу використовується полоскання.
Компреси, що розігрівають, не роблять при високій температурі, їх також не можна накладати на область серця (ні спереду, ні ззаду). При лікуванні дитячого кашлю у компрес, що контактує зі шкірою, не додають спирт чи оцет, бо це загрожує отруєнням. Як розчини для полоскання при сухому кашлі та болі в горлі використовують воду з лимонним соком (1 ч. ложка соку на склянку води); рослинні відвари календули, евкаліпта, ромашки, мати-й-мачухи та дубової кори (2 ст. ложки лікарської сировини заливають 0,5 л окропу, настоюють протягом години і проціджують; ковтати рідину для полоскання не можна).
Нежить
Літо – пора сезонних інфекцій, і першим проявом вірусного захворювання є нежить. Так організм нейтралізує інфекцію на вході в горло та легені. Слиз у носі містить речовини, які борються із вірусами. Щоб не допустити висихання слизу, потрібні: рясне питво, чисте прохолодне повітря і зволоження носових ходів краплями, що розріджують слиз. Водою із сіллю потрібно зрошувати ніс щогодини. Для запобігання висиханню слизових оболонок носа використовують ектерицид – маслянисту рідину з дезінфікуючими властивостями.
Не можна закапувати носа розчином антибіотиків. Потрібно пити малиновий, липовий, ромашковий, шипшиновий або імбирний чай із лимоном. Захист від літніх застуд слід шукати у рослинних стимуляторах імунітету – так званих адаптогенах. До таких рослин належать ехінацея, елеутерокок, женьшень, лимонник китайський і родіола рожева. Для профілактики застуд не варто зловживати використанням антибактеріального мила та гарячої води: це знімає зі шкіри природну жирову плівку, що захищає організм від інфекцій.
Ополіскуватися потрібно прохолодною водою без використання агресивних засобів гігієни. Стерильне середовище шкодить імунній системі, не дозволяючи організму загартовуватися та захищатися від шкідливих бактерій. Нежить є захистом, і він мине сам, коли впорається зі своїм завданням. При вірусному нежиті не можна використовувати судинозвужувальні краплі типу назолу, галазоліну, санорину, нафтизину: спочатку слиз зникне, але потім не буде чим дихати через набряк слизової оболонки носа. Перелічені препарати призначені для лікування не інфекційного нежитю, а алергічного.
Сінна лихоманка
Наукові назви сезонного захворювання, причиною якого є алергічна реакція на пилок рослин, – поліноз або сезонний алергічний ринокон’юнктивіт. Термін поліноз походить від латинського слова pollen – «пилок». Прояви алергії виникають тоді, коли імунна система не справляється з атаками на організм сторонніх тіл. Симптомами сінної лихоманки є сльозливі очі, закладений ніс, чхання, кашель і втома. Цей стан схожий за симптоматикою на нежить, але лікується він лише антигістамінними препаратами.
Ознаки полінозу:
- на відміну від застуди, яка минає за тиждень, сінна лихоманка триває довше за цей термін;
- свербіж у носі та носоглотці при полінозі відчувається постійно, можливим є також головний біль;
- чхання при алергічному ринокон’юктивіті теж відбувається постійно і безперервно, а не серійно, як при застуді;
- температура при сінній лихоманці не підвищується;
- ранковий стан при полінозі зазвичай є важчим за вечірній;
- при алергічному риніті або кон’юнктивіті симптоми слабшають у приміщенні та посилюються на вулиці;
- у дощову погоду стан алергіка покращується навіть при виході з дому.
Щоб не помилитися з вибором ліків, треба вміти відрізняти нежить від сінної лихоманки. Невилікувана застуда може створити проблеми з кровообігом, а алергічні реакції здатні зіпсувати відпустку на природі. Щоб полегшити життя в сезон цвітіння небезпечних для алергіків рослин, у «чхальний» період краще не виходити з приміщення до 11-ї години ранку. При виході з приміщення потрібні сонцезахисні окуляри, оскільки яскраві промені дратують очі та посилюють хворобливий стан. А після повернення з вулиці треба обов’язково вмитися.
Алергія та астма
Промити водою обличчя, очі та ніс, приходячи з вулиці, потрібно алергікам і астматикам. Для тих та інших пилок у дихальних шляхах є протипоказаним. Тому потрібно регулярно проводити влітку вологе прибирання, закривати відкриті вікна дрібною сіткою і постійно її змочувати. За тиждень до початку цвітіння рослин-алергенів треба починати приймати антигістамінні пігулки (кларитин, лоратадин, цетрин тощо), інгалювати носовий спрей (алергодил) та закапувати відповідними препаратами очі. У період загострення варто відмовитися від використання косметики та парфумерії.
Алергікам важливо виставити влітку на балкон кімнатні квіти, бо деякі з них мають спільні антигени з пилком бур’янів, лугових трав, кущів та дерев, які провокують поліноз. У природі такими провокаторами є: конвалія, бузок, жасмин, троянда, хризантема, айстра, ромашка, волошка, календула. Із кімнатних рослин в аналогічному переліку – примула, фіалка, бегонія, герань, диффенбахія, плющ і фікус. Квітучі рослини, укуси комах та певні продукти харчування здатні загострити алергічні реакції у літній період.
Потрібно уникати вживання продуктів так званого перехресного реагування з пилковими алергенами. Наприклад, банан має перехресну реактивність з пилком полину, авокадо та динею; харчові злаки – з пилком злакових трав; яблука – з вільхою; волоський горіх –із ліщиною; арахіс – із картоплею та соєю. Сезонна алергія може виявлятися шкірними висипами (кропивницею) та задухою, викликаючи напади астми. Лікарі-алергологи за результатами аналізів з’ясовують причини літніх алергій та призначають лікування.
Сечостатева система
Відпочинок на курортах та подорожі у відпустці нерідко супроводжуються романтичними пригодами. Попри постійні попередження лікарів про важливість захисту та контрацепції, влітку щороку відзначаються спалахи статевих інфекцій: хламідіозу, генітального герпесу, гонореї та сифілісу. Симптоми, що мають насторожити: свербіж у статевих органах; біль при сечовипусканні; підвищення температури; головний біль; загальна слабкість; виділення; висип; ранки та виразки. За медичною допомогою слід звертатися в таких випадках невідкладно.
Після лабораторних досліджень лікар підбирає зазвичай індивідуальний курс лікування, що його треба пройти повністю, не припиняючи терапії після зникнення симптомів. Закінченням лікування є хороші повторні аналізи, які підтвердять одужання. Крім того, у спеку треба стерегтися інших хвороб сечостатевої системи. Через тривале купання у відкритих водоймах, холодне повітря кондиціонерів і зневоднення влітку страждають нирки та сечовий міхур. Виходячи на пляжі з води, потрібно перевдягатися у сухий одяг.
Сезонним вважається інфекційне захворювання сечового міхура – цистит. При переохолодженні органів малого тазу знижується імунітет і активізується патогенна мікрофлора. Цистит справедливо називають «хворобою мокрого купальника». Крім того, у спеку організм втрачає з потом багато рідини, запаси якої треба відновлювати, інакше в сечовому міхурі розвиватиметься запалення через надто концентровану сечу. А ще розвитку циститу сприяють застійні явища в органах малого тазу через сидячий спосіб життя.
Сонячні опіки
Перша допомога при сонячному опіку полягає в охолодженні шкіри компресом або прохолодним душем, нанесенні на обпечену ділянку засобу з алое вера або пантенолом та рясним питтям рідини для запобігання зневодненню. Можна змастити обпалену шкіру сметаною чи протерти половинкою огірка. Хтось протирає почервоніле обличчя горілкою (до дітей такий спосіб не застосовувати) або збитим сирим яйцем. Треба прийняти знеболювальне (ібупрофен або парацетамол) та уникати потрапляння на обпалену шкіру прямих сонячних променів.
Після перебування на сонці обгоріла шкіра обличчя вимагає маски, що освіжає. Її можна приготувати з подрібнених у блендері трьох ягід винограду, половинки банана, 2 ч. ложок очищеної м’якоті алое вера та 2 ч. ложок рослинної олії. Маска наноситься на 15 хвилин, після чого змивається водою. Обгорілу на сонці шкіру можна змастити емульсією з висушеного коріння кульбаби. Його потрібно подрібнити, змішати в емальованому посуді з олією у співвідношенні 1:10, настояти під кришкою протягом доби, потримати годину на водяній бані і процідити.
Таким кремом обпалену шкіру треба змащувати три-чотири рази на день. Позбутися сонячних опіків допоможе також міцний свіжозаварений чай. Змочіть ним рушник і зробіть компрес на місце опіку. Пухирі розкривати не можна, бо це призводить до інфікування. Якщо пухир лопається, його треба промити водою з милом, нанести антибактеріальну мазь і накласти стерильну пов’язку. Тривале перебування на сонці та перегрів негативно впливають на імунну систему. Щоб літо було на радість, не зловживайте засмагою і ховайтеся від спеки.
Фото: pexels.com
