Задовго до появи електрики та холодильників-морозильників люди зберігали м’ясо за допомогою диму. Згідно з новим дослідженням вчених Тель-Авівського університету (Ізраїль), цій практиці вже близько двох мільйонів років. Ба більше: вона навіть може бути основною причиною, через яку наші предки розводили багаття.
У новому дослідженні палеоантрополог Мікі Бен-Дор та археолог Ран Баркай тематично продовжили свої попередні роботи, що пов’язували еволюцію людини з полюванням на великих тварин та зменшенням розмірів цих тварин із часом.
Учені, зокрема, зазначили, що хоча виникнення багаття нерозривно пов’язане з першими людьми, їм для розпалювання та підтримки вогню був потрібний значний час і зусилля. А переваги консервування м’яса могли бути ключовою причиною, що виправдовували витрачений час та зусилля, розповіло видання Science Alert.
Про що дізналися науковці?
Під час дослідження науковий тандем проаналізував дев’ять археологічних ділянок у Південній Африці, Кенії, Ізраїлі, Ефіопії та Іспанії. Дослідники вивчили розміри останків тварин, знайдених у цих місцях, та визначили їхній імовірний вік. Деяким кісткам було близько двох мільйонів років.
Процес підготовки до розпалювання вогню, власне розпалювання вогню та його підтримка протягом тривалого часу вимагали значних зусиль. А для того, аби витрачати ці зусилля, нашим предкам був потрібен «переконливий, енергоефективний мотив», сказав Бен-Дор.
Фрагменти обпалених кісток давніх тварин
І дослідники запропонували нову гіпотезу щодо цього мотиву. Вони помітили, що скрізь, де вони знаходили сліди ватр, були й останки великих тварин. Учені підрахували енергетичні вигоди від негайного приготування та вживання м’яса цієї великої здобичі порівняно з його консервуванням.
У результаті науковці отримали вагомі докази того, що ці багаття не розпалювалися лише для обігріву або для негайного приготування м’яса великих тварин. Енергія, необхідна для підтримки вогню, переважувала б енергію від одного-двох циклів приготування м’яса.
Полум’я не лише коптило та висушувало більше м’яса, щоб його можна було довше зберігати. Ватру використовували для відлякувати тварин, які прагнули поласувати цією їжею, наприклад, бегемотів або носорогів.
«Для давніх людей використання вогню не було чимось звичайним; на більшості археологічних пам’яток, яким менш ніж 400 000 років, немає свідчень користування вогнем. Проте на кількох ранніх ділянках є явні ознаки використання вогню, але без обпалених кісток або свідчень смаження м’яса», – зауважив Бен-Дор.
«Ми розуміємо, що ранні люди – переважно Homo erectus – застосовували вогонь не регулярно, а лише зрідка, у певних місцях та для особливих цілей», – додав він.
М’ясо слона могло годувати кілька десятків людей протягом трьох місяців, виявили дослідники. Ці мільйони калорій потрібно було зберігати, аби «повернути інвестиції в полювання».
За словами Баркая, дослідження запропонувало «нове розуміння факторів, які спонукали древніх людей почати використовувати вогонь».
Імовірно, коли вогонь розводили з такою глобальною метою, його також іноді використовували для негайного приготування їжі «за нульових граничних енергетичних витрат», зазначили вчені.
Результати дослідження опублікував журнал Frontiers in Nutrition.
Фото: pixabay.com
