Незалежно від того, скільки вам років, у родинному гнізді на зимові свята ви, несподівано для себе, можете поводитись, як сварлива та примхлива дитина. Але дослідження показали, що в цих своїх проявах ви аж ніяк не самотні.
Експерти стверджують, що дорослі люди в колі сім’ї часто нагадують себе в дитячому чи підлітковому віці. За словами доктора Честера Сунде, ліцензованого клінічного психолога з Каліфорнії, це відбувається через регресію – абсолютно нормальний захисний механізм повернення до дитячих моделей поведінки.
Як він працює?
Фундаментальні структури нашої психіки сформувалися під впливом тиску та конфліктів у сім’ї, а також відносин, що супроводжували дитинство.
Хоча ви і вважаєте, що можете контролювати звички, які глибоко вкорінилися, в дорослому житті доволі важко не повернутися до старої поведінки. Особливо, коли ви потрапляєте в лоно родини.
Доктор Сунде розповів виданню Daily Mail: «Коли ви повертаєтеся в цей контекст, ці моделі поведінки автоматично активуються заново. Зовнішні чинники запускають реакції, які ви виробили десятиліття тому».
За 20 років професійної діяльності доктор Сунде бачив незліченну кількість пацієнтів, які стикнулися з цим під час свят. «Чимало моїх пацієнтів описували, як незабаром після приходу до будинку батьків вони починали почуватися та поводитися, як підлітки», – пригадав учений.
Навіть успішні, освічені особистості раптом займають оборонну позицію, імпульсивно реагують на репліки близьких або втягуються у старі міжособистісні конфлікти. І це попри те, що ці люди реалізувалися в житті, і що їм уже не потрібно нікому нічого доводити. Це відбувається тому, що сформовані в дитинстві моделі поведінки закарбувалися в нашій психіці.
«Батьківський дім – це місце, де формувалася ваша психологічна архітектура. Знайомі кімнати, обідній стіл, навіть зітхання вашої матері – всі ці сигнали можуть оминати вашу дорослість та активувати захисні механізми дитинства. А Різдво може посилити цей процес, оскільки воно занурює велику родину в тісний простір, часто – в той самий дім, де минуло ваше дитинство, що створює додатковий тиск, пов’язаний із даруванням подарунків, приготуванням їжі та невисловленими очікуваннями», – пояснив доктор Сунде.
Структура регресії
Науковці визначають три основні компоненти регресії: фізичний, емоційний та поведінковий.
Перший полягає в тому, що людина починає відчувати знайомі з дитинства симптоми, пов’язані зі стресом або тривогою. Приміром, почуття сором’язливості у грудях або поверхневе дихання.
Другий компонент полягає в тому, що людина відчуває надзвичайно потужні емоційні реакції. Наприклад, нею заволодіває гнів та образа, значно сильніші, ніж того вимагає ситуація.
Третій компонент пов’язаний з поверненням поведінки до тих моделей, які людина опанувала в дитинстві, наприклад, граючи роль миротворця або зображаючи з себе улюбленця.
Зрештою виходить так, що свято повертає вас в ті часи, коли ви жадали схвалення, відчували надмірну потребу в безпеці, і вам бракувало розсудливості, щоб поводитись належним чином.
Усвідомлення того, що в очах у рідних ви знову – той самий капризний підліток, може підказати вам, як себе опанувати та увімкнути здоровий глузд.
«Імовірно, повністю запобігти регресії неможливо, якщо закономірності укорінилися глибоко і контекст дуже сильний. Але ви можете її розпізнати. Між відчуттям старих шаблонів поведінки та діями, заснованими на них, існує простір. Саме в цьому просторі і слід шукати свою свободу», – каже доктор Сунде.
Фото: Unsplash
