Наукових робіт з цієї теми не так багато, як можна очікувати. Найбільше вона цікавить медиків, які дбають про профілактику або контроль інфекцій.
Кілька років тому команда канадських науковців проаналізувала результати семи попередніх досліджень, присвячених купанню у ванні та прийняттю душу. Зрештою науковці визначили лише незначні відмінності між цими двома методами. Зокрема, команда виявила «зниження кількості бактерій Clostridium difficile на шкірі інфікованих пацієнтів» саме після прийняття душу.
Опитування зазвичай показують, що після душу люди частіше почуваються чистішими, ніж після ванни. При цьому вчені досі не дійшли спільної думки стосовно того, чи справді регулярне миття тіла є корисним для здоров’я.
На нашій шкірі живе безліч бактерій, вірусів та інших мікробів, що формують мікробіом. Противники частого миття стверджують, що воно порушує цей мікробіом і тим самим завдає шкоди здоров’ю.
Разом з тим автори деяких досліджень припускають, що купання у ванні в певному сенсі все ж корисніше. Приміром, учасники нещодавнього рандомізованого дослідження, проведеного японськими вченими, приймали протягом двох тижнів душ або ванну. А науковці тим часом вимірювали показники їхнього фізичного та психічного здоров’я, розповіло видання IFLScience.
Виявилось, що внаслідок прийняття ванни ці показники значно кращі, особливо коли йдеться про зменшення втоми, стресу, болю, а також стан шкіри та загальне самопочуття.
«Занурення у воду, на відміну від прийняття душу, має гіпертермічний вплив, що пов’язаний із посиленням кровотоку та виведенням продуктів метаболізму. Таке занурення покращує як фізичні, так і емоційні аспекти якості життя», – написали науковці у звітній статті.
Ознайомившись з результатами цих та інших робіт, можна дійти висновку: з огляду на гігієну, між прийняттям ванни і душу немає великої різниці. За винятком тих ситуацій, коли потрібно відтирати тіло від бруду чи фарб. В усіх інших випадках мийтеся так, як вам найбільше подобається.
Фото: pexels.com
