Ніла Іваненко 
Дослідники з Австрійської академії наук поділилися дивовижною знахідкою. В Єрусалимі, у Храмі Гроба Господнього, на місці, де, як вважається, був похований і воскрес Ісус Христос, вони виявили давно втрачений вівтар.
Першими натрапили на вівтар будівельники, які перевернули гігантську кам’яну плиту, що була притулена до стіни храму та вкрита численними графіті туристів
Плита завдовжки 2,4 метра та завширшки 1,5 м була прикрашена стрічковими орнаментами: такий декор характерний для середньовічних римлян. Також на камені можна було розгледіти певні позначки, які навели археологів на думку, що це той самий загублений вівтар, освячений у 1149 році.
Вважалося, що 1808 року його знищила пожежа. Тож «для істориків ця знахідка є сенсацією з усякого погляду», заявили австрійські дослідники. Понад усе їх здивувало, що плита тривалий час залишалася прихованою в такій інтенсивно досліджуваній та відвідуваній паломниками будівлі, як Храм Гробу Господнього.
Вівтар і косматеска
Цей храм, який щороку відвідують близько чотирьох мільйонів людей, було збудовано 335 року нашої ери на місці римського храму, присвяченого богині Венері. Будівництво нового храму замовив римський імператор Костянтин I. Під час будівельних робіт було виявлено гробницю, що, як вважають, була місцем поховання Ісуса.
Храм Гробу Господнього зазнавав нападів протягом століть, був зруйнований перською армією у 614 році та майже знищений у 1009 р. У 1800-х роках він згорів у пожежі. Відтоді вівтар вважався загубленим.
Туристи давно і щільно замалювали зворотний бік вівтаря. Можливо, саме тому він залишався непоміченим так довго. На прихованому боці дослідники побачили декор, виконаний в техніці косматеска, розповіло видання Daily Mail.
Її використовували майстри з Риму, що передавали свої навички з покоління в покоління, розповіли експерти. Ключовою рисою цієї техніки було прикрашання великих поверхонь невеликою кількістю дорогоцінного мармуру.
«У середньовічному Римі мармур здебільшого заскалювали зі стародавніх будівель, тобто майстри косматеска «оптимізували» будь-який мармур, який їм вдавалося знайти», – зазначили вчені. З неабиякою точністю умільці з’єднували маленькі шматочки мармуру, внаслідок чого виходили складні геометричні візерунки та чудові орнаменти.
За словами експертів, Папа Римський так високо цінував твори мистецтва в техніці косматеска, що їх рідко можна було знайти за межами Риму. Досі відомий лише один з них, який виявили за межами Італії: він зберігається у Вестмінстерському абатстві в Лондоні.
Австрійські дослідники припустили, що знайдений в Єрусалимі вівтар, імовірно, теж був створений з благословення Папи.
Скарбниця відкриттів
У Храмі Гробу Господнього постійно ведуться реставраційні роботи, під час яких експерти раз у раз виявляють історичні скарби.
2016 року група реставраторів з Національного технічного університету Афін натрапила всередині гробниці Ісуса на вапнякову поховальну плиту, яка була вкрита шарами мармуру близько 1555 року.
Згідно зі Священним Писанням, тіло Христа після його розп’яття римлянами поклали на плиту, вирубану з вапнякової печери. Він воскрес за три дні після смерті, й жінки, які прийшли помазати його тіло, не виявили жодних останків.
«Ми не можемо бути абсолютно впевнені в тому, що місце, де знаходиться Храм Гробу Господнього, є місцем поховання Ісуса, але в нас, безперечно, немає іншого місця, яке могло б претендувати на це, і в нас немає причин заперечувати справжність цього місця», – сказав провідний ізраїльський археолог Ден Бахат.
У 2018 році на стінах церкви було виявлено десятки хрестів, які, ймовірніше за все, вирізали хрестоносці. 2021 року археологи провели глибокий аналіз і з’ясували, що різьблення виконали муляри XV століття, яким платили паломники, що шукали додаткової гарантії захищеності.
Фото: flickr.com
