В Залі слави американського бізнесу засновник Apple стоїть в одному ряду з Томасом Едісоном і Генрі Фордом. Підприємець, винахідник і промисловий дизайнер, що ставив у пріоритет «філософію» продукту, увійшов в історію як розробник одного з перших персональних комп’ютерів зі значним комерційним потенціалом, піонер епохи інформаційних технологій і харизматичний лідер зі славою «егоцентричного маніяка Кремнієвої долини». Успіхи в організації прибуткових проєктів, створенні та просуванні новітніх технологій дали підстави коментаторам визнати мільярдера-мінімаліста «взірцем для всіх керівників» і водночас «найскладнішим босом Америки». Неформал, хіпі, дзен-буддист, пірат, тиран, перфекціоніст, естет, аскет і візіонер, що творчо уявляв майбутнє й активно впливав на його формування, – ось що складало сутність суперечливої постаті Стіва Джобса, який «мчав не туди, де була шайба, а туди, де вона буде».
Відмова від генія
Народився перспективний унікум 24 лютого 1955 року поза шлюбом у молодих науковців, які змушені були віддати малюка на всиновлення. Його біологічна мати Джоан Шибле походила з католицької родини німецьких емігрантів і навчалася в магістратурі Вісконсинського університету, а батько, уродженець Сирії Абдула Фаттах (Джон) Джандалі працював там асистентом викладача. Щоб не засмучувати рідню, яка заперечувала проти тих стосунків, 23-річна мати вирішила приховати свою вагітність, народити у приватного лікаря в Сан-Франциско і віддати дитину бездітній парі.
Усиновлення Стіва Джобса втаємничувало його місце перебування для біологічних батьків, і він зустрівся з молодшою сестрою та жінкою, яка дала йому життя, лише після смерті прийомної матері – через 31 рік. Рідну матір він не засуджував і дякував, що вона дозволила йому з’явитися на світ, хоча відкриття про те, що від нього відмовилися при народженні, завдавало вразливому та сльозливому Стіву чимало переживань. Підтримуючи надалі дружні стосунки з Джоан Сімпсон і її дочкою Моною (вона стала письменницею), Стів ігнорував батька, який покинув його біологічну матір.
Джандалі пішов з університету, щоб відкрити власний харчовий заклад. Не знаючи, ким став його син, чоловік хвалився дочці, що мав в Кремнієвій долині кафе, «де бував сам Стів Джобс». Коли Джандалі випадково дізнався, що щедрий на чайові відвідувач насправді є його сином, він безуспішно намагався з ним зв’язатися, але Джобс, що в 25 років уже був мільйонером і остерігався шантажу, зустрічі не потребував. «Для мене ці люди – донори сперми й яйцеклітини», – говорив Стів про біологічних батьків, протиставляючи їм людей, які його виростили.
Батьки Стіва Джобса
Вундеркінд із гаражу
Умовою для прийомних батьків від біологічної матері була наявність у них вищої освіти, але її відсутність в усиновлювачів Пола Джобса та його дружини Клари (уродженої Агопян) компенсувало письмове зобов’язання оплатити хлопчику навчання в коледжі. Щоб заробити на освіту Стіва, автомеханік Пол Джобс працював у фінансовій компанії і ремонтував у сімейному гаражі старі автівки на продаж. Водночас він зацікавив своєю справою сина, який через машини познайомився у дитинстві з азами електроніки. А Клара Джобс працювала бухгалтером в хай-тек-компанії з Кремнієвої долини.
У Маунтін-В’ю, куди родина з двома прийомними дітьми переїхала через п’ять років із Сан-Франциско, Стів розбирав і збирав телевізори та радіоприймачі, і це його цікавило більше, ніж школа. Стимулювати інтерес учня до навчання вчителям доводилося «хабарями» з частувань і наборів «зроби сам». Наслідком того підходу стало таке блискуче складання іспитів, що успішного Стіва були готові перевести з четвертого класу одразу в сьомий. За рішенням батьків сина зарахували до шостого класу середньої школи в Кріттендені, але то був поганий вибір через кримінальний район.
Щоб уникнути хуліганів, родині Стіва Джобса довелося всі зароблені кошти витратити на придбання будинку у більш благополучному південному Лос-Альтосі. У подальшому син навчався у середній та старшій школі Хоумстед у Купертіно, а батько після переїзду сім’ї влаштувався працювати механіком в компанію, що виробляла лазери, у містечку в Кремнієвій долині. Сусідом Джобсів був тамтешній інженер, що привів Стіва до науково-дослідного клубу компанії Hewlett-Packard. Там юнак уперше побачив персональний комп’ютер, і той програмований калькулятор його дуже вразив.
Голодні і безрозсудні
Учасники гуртка працювали над власними розробками, і Стів збирав цифровий вимірювач частот. По необхідні деталі 13-річний Джобс без коливань звернувся до очільника компанії Hewlett-Packard: він запросто зателефонував Біллу Х’юлетту і, крім деталей, отримав від боса роботу на конвеєрі HP після закінчення першого року навчання в Хоумстеді. Водночас Стів розносив газети і працював на складі в магазині електроніки. У 15 років підліток вже мав власну автівку, яку він удосконалив переробленим двигуном і обміняв на червоний Fiat.
Невдовзі Стів Джобс почав слухати Боба Ділана, захоплюватися The Beatles, спілкуватися з хіпі, курити марихуану та вживати LSD (згодом він називав психоактивні речовини найважливішим досвідом у своєму житті, пов’язував його з «розширенням свідомості» і підбирав для креативу людей з подібними уподобаннями). В юності Стів познайомився зі своїм майбутнім другом і партнером по революційним розробкам Стівеном Возняком, співробітництво з яким розпочалося у 1971 році з кустарного виготовлення й успішних продажів незаконного пристрою, що зламував телефонні коди.
Після неприємностей через саморобний прилад Blue Box з поліцією сумнівний бізнес на виготовленні «синіх коробок» друзі припинили, але та історія заклала принципи їхньої подальшої співпраці: винахідник Возняк робитиме свої блискучі ноу-хау, а маркетолог Джобс вигадуватиме, як їх краще представити на ринку, щоб більше заробити (не все зароблене він чесно ділив з партнером, вважаючи власний внесок у спільний бізнес більш вагомим). Секрет продуктивного креативу Стів вбачав у тому, щоб «залишатися голодними, залишатися безрозсудними».
Стівен Возняк і Стів Джобс, 1969 р.
Шлях до успіху
Після закінчення школи Стів Джобс вступив у 1972 році до омріяного Рід-Коледжу в Орегоні, але вже за півроку покинув навчання. Через відсутність іншого житла юнак продовжував жити у друзів в гуртожитку, а брак засобів до існування вирішував здаванням пляшок з-під Coca-Cola і стомлюючими мандрівками до кришнаїтського храму за безкоштовними недільними обідами. У перервах між добуванням їжі Стів Джобс відвідував курси каліграфії, що знадобилася йому в майбутньому для створення гарних фірмових шрифтів Apple.
У 1975 році разом із другом з Рід-Коледжу (а пізніше і першим співробітником Apple) Даніелем Коттке Джобс поїхав у духовних пошуках до Індії, звідки повернувся буддистом у традиційному індійському одязі і з поголеною головою. Дзен-буддизм значно вплинув на естетичні почуття Стіва Джобса, який завжди тяжів у самовираженні та дизайні до простоти і мінімалізму (більшість із своїх 43 патентів розробник отримав не так на технологічні новації, як на дизайнерські ефекти), а в ухваленні рішень покладався на підказки інтуїції.
1 квітня 1976 року 20-річний Стів Джобс разом із інженером-електронником і програмістом Стівеном Возняком заснували компанію для виробництва комп’ютерів власної конструкції Apple Computer (діяла з 1977 року). Вважається, що без комерціалізації Джобса винахід друга Apple I міг залишитися незатребуваною гаражною розробкою. Комп’ютер Apple II був першим масовим продуктом компанії, створеної з ініціативи Стіва Джобса. Назва, що перекладається як «Яблуко», теж була його маркетинговим ходом: вона не відлякувала і випереджала в телефонному довіднику конкурента.
Комп’ютери Apple. I, ІІ, ІІІ
Філософія Джобса
На момент створення компанії Джобс якийсь час працював на фруктовій фермі в Орегоні, де і надихнувся плодом, що з одного боку символізував натхнення, знання та науковий прогрес (перший логотип компанії зображував Ісаака Ньютона під яблунею), а з іншого – асоціювався з простотою та доступністю, здавався дружнім і не відлякував. Ідеєю Джобса було створення технологій, які б не створювали враження складності. А «надкусив» яблуко дизайнер логотипу Роб Янов для того, щоб відрізнити фрукт від вишні. Була у цьому і гра слів: bite (укус) співзвучне з byte як одиниці вимірювання інформації.
«Творчість – це просто створення зв’язків між речами, – зазначав Стів Джобс. – Коли творця питають, як він щось зробив, це змушує його ніяковіти і навіть почуватися трохи винним, адже він нічого насправді не створив, а просто помітив, зумів зв’язати різні шматочки свого досвіду і синтезувати щось нове. Це вдається тому, що творчі люди пережили та побачили більше, ніж інші, або тому, що вони більше про це думають». Сам Джобс передусім думав про «філософію» створення нового продукту, що мало для нього більше значення, ніж матеріальна винагорода (відомо, що виконавчим директором Apple він працював за формальну платню $1).
Перший логотип Apple
Як і інші тогочасні американські комп’ютерні компанії, що намагалися протистояти комп’ютерному гіганту IBM, Apple була створена в гаражі і залучала перших інвесторів поодинокими наявними готовими зразками, що виставлялися для презентації на тлі ефектного оточення з порожніх коробок. Джобс не гребував переманюванням фахівців і технологічним піратством (говорив, що «краще бути піратом, ніж служити у флоті», і навіть вивісив якось над головною будівлею Apple чорний піратський прапор). Попри це, вже через десять років після заснування компанія нараховувала 4000 працівників, оцінювалася в $2 млрд і вважалася одним із лідерів ринку персональних комп’ютерів.
Найбільше досягнення у бізнесі
Коли Джобс побачив комерційний потенціал в керованому мишею графічному інтерфейсі, це призвело до створення комп’ютерів Apple Lisa і Macintosh. Ставши виконавчим директором Apple у 1981 році, впродовж тривалого часу Стів Джобс не обіймав у компанії жодної керівної посади, хоча утримував у своїх руках усю повноту влади й одержував прибуток $486 млн. Програвши боротьбу за владу раді директорів у 1985 році, засновник Apple покинув своє дітище і створив компанію по розробці комп’ютерної платформи для вишів і бізнесу NeXT.
Комп’ютер Apple Lisa
Роком пізніше енергійний підприємець придбав підрозділ комп’ютерної графіки кінокомпанії Lucasfilm, зробивши з нього студію Pixar (її касові хіти «У пошуках Немо», «Суперсімейка», «Рататуй», «Історія іграшок» та ін. отримали по «Оскару» як найкращі анімаційні повнометражні фільми), яка у 2006 році увійшла до The Walt Disney Company, що зробило її керівника та власника членом ради директорів Disney та найбільшим приватним акціонером. А до того, 1997 року, Стів Джобс повернув контроль над Apple, очоливши корпорацію і врятувавши її від банкрутства. Відродження Apple (вже через рік компанія почала приносити прибуток) експерти називають одним із найбільших звершень в історії бізнесу.
Впродовж наступного десятиліття Джобс керував розробкою iMac, iTunes, iPod, iPhone та iPad, представив споживачам найтонший ноутбук у світі MacBook Air, відповідав за розвиток Apple Store, iTunes Store, App Store і iBookstore. Успіх цих продуктів та послуг забезпечив Apple кілька років стабільного фінансового зростання, дозволивши стати у 2011 році найдорожчою компанією у світі. За чинний вплив на індустрію технологій і музики Джобс отримав низку нагород і громадське визнання. Неперевершений оратор, він вивів презентації інноваційних продуктів на рівень мистецьких акцій і захоплюючих шоу.
Людська сторона генія
Водночас критиці підлягали складний характер Стіва Джобса, авторитарний стиль керівництва, перфекціонізм і конфлікти з колегами, які боялися зайвий раз потрапляти йому на очі, щоб не втратити того ж дня роботу. За рік керівник міг звільнити 3000 осіб, включаючи власного наставника, і навпаки – «пощадити» того, з ким розійшовся у поглядах на справу. Для співробітників лідер мав звичну фразу: «Повне лайно». Ті слова треба було сприймати у значенні: «Доведіть, що це найкраще рішення». Джобсу закидали культ особистості (коли Стівен Возняк отримав на роботі №1, Джобс став №0, щоб не бути другим), агресивну боротьбу з конкурентами і прагнення тотального контролю над продукцією навіть після її продажу споживачам (зокрема, він цензурував можливість дивитися на його пристроях порно).
Стів Джобс постійно з кимось судився або сперечався і поєднував харизму, чарівність, браваду, умиротворення та наполегливість для підтримування «поля спотворення реальності», коли він запевняв людей у реальності неможливого: це стосувалося і виробничих завдань, і характеристик анонсованих продуктів. Прикладом його мистецтва мобілізувати команду могли б стати фрази: «Моїм зразком є The Beatles – велике в бізнесі ніколи не створюється однією людиною, воно забезпечується командою»; «Якщо з якоїсь причини ми оступимося, зробимо кілька непоправних помилок і програємо конкуренцію IBM і Microsoft, для комп’ютерної індустрії настануть темні часи».
Коли свого часу Джобс переманював на пост генерального директора Apple президента компанії Pepsi Джона Скаллі, то використовував прийом гіперболи: «Ви хочете все життя продавати солодку воду чи спробуєте піти зі мною і змінити світ?». Так він говорив у 1983 році топ-менеджеру, який через два роки доб’ється звільнення Джобса з Apple. Наступного разу Стів Джобс на виступі у Смітсонівському інституті 1995 року скаже: «Джон Скаллі зруйнував Apple, озброївши працівників компанії хибними цінностями. Він замінив людей з правильними принципами на людей з неправильними, і вони заробляли мільйони, піклуючись про власний добробут, а не про компанію та користувачів її продукції».
Духовні погляди Стіва Джобса
Оцінюючи власне життя, засновник Apple назвав своє звільнення з компанії «найкращою подією»: «Я позбувся багажу успішної людини і знову віднайшов легкість і сумніви новачка. Це звільнило мене й ознаменувало початок найбільш творчого періоду». Вибравши концепцію Think Different («Думай інакше»), Стів Джобс побудував рекламну кампанію своєї продукції на залученні образів знаних діячів: Альберта Ейнштейна, Пабло Пікассо, Томаса Едісона, Марії Каллас, Махатми Ганді, Джона Леннона та інших близьких йому за духом постатей. «Розповідаючи, хто наш герой, ми повідомляли про свої цінності», – говорив Стів Джобс.
Genius Bar в нью-йоркському Apple Store
Чисті активи власника майже 5,5 мільйонів акцій Apple загальною вартістю $2,1 млрд і 138 мільйонів акцій Disney вартістю $4,4 млрд були оцінені журналом Forbes у 2011 році у $7 млрд, що забезпечило Стіву Джобсу 39-е місце у рейтингу найбагатших американців. Проте, духовні практики зробили винахідника переконаним вегетаріанцем, який періодично експериментував із голодуванням. Він ніколи не хизувався своїми статками, жив у напівпорожньому будинку з мінімальним облаштуванням і дотримувався принципів дзен-буддизму та баухауса у приватному житті.
Джобс мав власну зручну форму, яка складалася зі скромної чорної водолазки від Ісея Міяке, синіх джинсів Levi’s та кросівок New Balance. Стів водив сріблястий Mercedes-Benz без номерних знаків. Закон штату Каліфорнія відводить півроку на отримання номерів для нових транспортних засобів, тож мільярдер винаймав черговий SL 55 AMG кожні півроку. Знаменитості пропонували на паркінгах іменні місця, але він від них через скромність відмовлявся. Щоправда, водночас Джобс міг зайняти місце для інвалідів, на що дотепники жартували: «Паркуйся інакше!».
Стів Джобс і Білл Гейтс, 2007 р.
Особисте життя Стіва Джобса
Чуттєвому чоловікові не вдавалося стримувати почуття та емоції, і справ серцевих це стосувалося зокрема. Оточенню завжди було відомо про його захоплення і романтичну натуру, але й помилки ставали загальним надбанням і предметом осуду, якщо на нього заслуговували. Таким прикладом стало перше батьківство Стіва Джобса, яке не додало йому честі. Чому Джобс довго не визнавав доньку, ім’ям якої назвав проєкт Lisa, – його особиста справа, хоча ті подробиці стосунків з матір’ю дівчинки негативно позначилися на іміджі компанії.
Не визнаючи зв’язку між ім’ям новонародженої і назвою комп’ютера, винахідник додав роботи PR-менеджерам компанії: їм довелося винайти більш-менш підходяще розшифрування Local Integrated Systems Architecture, що потягло за собою купу пародійних варіантів, найвідоміший із яких – Lisa: Invented Stupid Acronym (Ліза: Вигадана Ідіотська Абревіатура). Лізу Бреннан у травні 1978 року народила подруга Джобса Кріс-Енн Бреннан, з якою Стів зустрічався з весни 1972 року. З цією дівчиною-хіпі Джобс оселився перед закінченням школи в гірській колибі над Лос-Альтосом, коли пішов із батьківського дому.
Стів Джобс і Кріс-Енн Бреннан, 1972 р.
Кріс тоді малювала, а Стів намагався писати вірші та грав на гітарі. Вони обоє практикували дзен, вживали LSD, підробляли, подорожували автостопом і мандрували за рецептами «просвітлення» до Індії. Але з останньої подорожі повернулися нарізно і у черговий раз розійшлися. Через кілька місяців Кріс завагітніла, і Стів робив вигляд, що це його не стосується. Водночас Джобс умовив Кріс не віддавати дитину чужим людям, як колись мати віддала його самого, і вибрав дівчинці ім’я, котрим назвав також свій новий комп’ютер Apple Lisa.
Робота над помилками
Пройшовши через рік генетичний тест, Джобс переконався у своєму батьківстві (ймовірність того була 94,41%) і зобов’язався виплачувати аліменти. Він винайняв для дочки та матері житло у Пало-Алто й оплачував навчання дівчинки. Чотири роки Ліза навіть жила в сім’ї Стіва Джобса під час навчання у школі і добре з батьком полагодила. Джобс визнав, що йому не варто було так поводитися, і якби була можливість щось виправити, він би нею неодмінно скористався. «Я тоді просто не був готовим до таких змін у своєму житті, а тепер би все було інакше», – пояснював Стів Джобс.
Подальші стосунки з жінками мали для Стіва гарні перспективи. Завдяки роману з наступною обраницею Барбарою Ясинською, Джобс набув образу успішного бізнесмена. Його нова пасія польсько-полінезійської крові працювала в рекламній агенції, що надавала послуги компанії Джобса. Пара була разом до 1982 року, а потім Стів зійшовся зі старшою від себе фолк-співачкою Джоан Баез (на момент знайомства їй було трохи за 40) – як говорила подруга Джобса по Рід-коледжу Елізабет Холмс, «можливо, через те, що та була коханкою його улюбленого музиканта Боба Ділана». Стосунки з веселою та розумною жінкою тривали три роки.
А найвродливішу жінку у своєму житті (за визнанням самого Стіва) і перше справжнє кохання Джобс зустрів у 1985 році. Тіна Редсе працювала комп’ютерним консультантом і так само, як Стів Джобс, перебувала у пошуках гармонії. Між ними спалахнув вогонь пристрасті, але гармонії не сталося: пропозицію вийти за коханця заміж вона відхилила – на тій підставі, що їй би було болісно спостерігати, як деспотичний Джобс кривдить людей із свого довкілля. «Я б не змогла з цим миритися, але не взялася б перевиховувати легенду», – сказала жінка.
Шлюб Стіва Джобса
Єдиною дружиною засновника Apple була банківська службовиця, на вісім років молодша за чоловіка. Історія кохання Стіва Джобса і Лорен Пауелл почалася з випадкового знайомства у жовтні 1989 року на його лекції у Стенфордській школі бізнесу (дівчину в аудиторію тоді запросили друзі). 1 січня 1990 року Джобс зробив Лорен пропозицію і… кілька місяців не нагадував про себе через зайнятість роботою. Неуважність Джобса викликала у дівчини образу, вона вирішила від нього піти, але Стів подарував обраниці обручку і повіз відпочити разом на Гаваї, де наречена завагітніла.
Родина Стіва Джобса
Весілля відбулося навесні 1991 року. Шлюбну церемонію в національному парку Йосеміті провів наставник Джобса з дзену, чернець Кобун Тіно Отогава. У шлюбі Стів Джобс був щасливим. У вересні він став батьком сина Ріда, через чотири роки дружина Стіва Джобса народила доньку Ерін, а ще через три роки Лорен Пауелл Джобс подарувала чоловікові третю дитину, Ів. Яким батьком був Стів Джобс? Люблячим: особливо він піклувався про дівчат. Діти Стіва Джобса вже стали дорослими, син Рід виріс схожим на батька, але має більш м’який характер, ніж у тата.
Стів Джобс здобув новий сенс життя і намагався частіше бути поруч із сім’єю. Особливо це стало актуальним після того, як у жовтні 2003 року у чоловіка виявили рак підшлункової залози. Зробивши зірковому пацієнту операцію з видалення пухлини, а потім пересадивши печінку, лікарі дали йому можливість ще кілька років продовжувати працювати в Apple і презентувати продукти компанії. З січня 2011 року здоров’я Стіва Джобса погіршилося, він узяв безстрокову відпустку, а у серпні пішов з поста генерального директора зі словами: «Цей час настав».
Хвороба і смерть
Проблеми зі здоров’ям, напевно, можна б було зменшити або відтермінувати, якби Стів Джобс дев’ять місяців не зволікав з операцією – чинив опір хірургічному втручанню, про що потім шкодував. Зупинити хворобу винахідник намагався за допомогою медіуму, рятувався траволікуванням, рослинною дієтою, акупунктурою та іншими засобами нетрадиційної медицини. За втрачений час пухлина дала метастази в печінку, і Джобс почав потай від усіх проходити хіміотерапію. Щоб втримати акції компанії від падіння, засновник Apple не розкривав всіх карт, видаючи бажане за дійсне.
Про стан здоров’я Стіва Джобса повідомлялося як про лікування «звичайної вірусної інфекції» та «гормонального дисбалансу». Насправді схудлому хворому вже не допомагали знеболювальні. Джобс перебував у депресії і зовсім не мав апетиту. Обнадійливим повідомленням про стан головного акціонера вже мало хто вірив. Ситуацію погіршила помилкова публікація 28 серпня 2008 року новинним агентством Bloomberg попередньо заготовленого некрологу. Джобс постійно думав про смерть, що не додавало йому сил для боротьби за життя.
«Пам’ятати про смерть – найкращий спосіб уникнути помилки, ніби вам є що втрачати, – ці слова Стіва Джобса з промови 2005 року перед випускниками Стенфордського університету тепер набували особливого значення. – Ти голий, тож немає жодної причини не слідувати поклику свого серця». Помер Стів Джобс у своєму будинку в Каліфорнії в оточенні дружини, дітей і сестри близько 3-ої години дня 5 жовтня 2011 року. Розтин не проводився. Останніми словами візіонера, який наближав майбутнє, стали захоплені вигуки: «Ух ти! Ух ти! Ух ти!».
