Інна Тихонова 
50Plus пропонує заглянути в сон із пізнавальною метою. Розповідаємо, що таке джетлаг, сонний параліч, віщий сон, синдром «сплячої красуні», плацебо висипання тощо. Дізнайтеся більше про феномен сієсти, сновидіння сліпого, позу сну та здорову тривалість відпочинку.
«Репетиція смерті»: страшні факти про сон
Афористичне мислення народило порівняння загадкового фізіологічного процесу зі «щоденною смертю», «вмиранням на мінімалках» та «довічною вправою у смерті». Для вивчення фізіології сну створено спеціальний розділ у неврології: сомнологія. Важливі медичні відкриття цих фахівців змусять здригнутися навіть людину з міцними нервами.
Ні причини, ні лікування
Синдромом «сплячої красуні» страждала не лише героїня однойменної казки: рідкісне неврологічне відхилення (від одного до двох випадків на мільйон) фіксується на всіх континентах і останнім часом щораз частіше. У реальному житті «казковим» багатоденним сном здебільшого страждають не юні діви, а молоді хлопці.
В науці періодичну гіперсомнію або тривалу сплячку називають синдромом Клейне-Левіна – за іменами дослідників, які вивчили дев’ять випадків багатоденних нападів сну 1925 року і п’ять прикладів у 1936-му. Хоча найперший опис цього загадкового стану датується 1786 роком (його автором був французький лікар Едме П’єр Шаво де Бошен), давно відома хвороба нервової системи все ще залишається маловивченою. Вчені пояснюють скарги на тотальну сонливість із частотою прояву раз-два на рік та середньою тривалістю епізодів від трьох днів до трьох тижнів порушеннями нейроендокринної природи, але специфічне лікування досі не розроблене.
Хвороба підлітків
Надзвичайна сонливість із труднощами пробудження буквально валить людину з ніг, але характеризується доброякісним клінічним перебігом та спонтанним завершенням. Зазвичай вона починається у підлітковому періоді (81% випадків). Приналежність до чоловічої статі, ранній (до 12 років) та пізній (після 20 років) дебют є прогнозом на більш тривалий перебіг захворювання. З віком напади зникають, але за середньої тривалості патології 14 років вони іноді розтягуються на 18 років.
У періоди гіперсну люди довгий час сплять по 18-20 годин на добу, важко встаючи лише для відправлення природних потреб. Під час коротких пробуджень пацієнтам властиві загальмованість, апатія, дереалізація (змінене сприйняття навколишнього середовища) та ретроградна амнезія (стерта пам’ять). Жінки частіше демонструють депресію та тривожність, чоловіки – підвищену сексуальність. Іноді симптоматика хвороби обмежується періодичною сонливістю. Під час нападу хворі прикуті до ліжка і через пригнічення психомоторики не здатні до роботи чи навчання, хоча решта фізичних показників залишається в нормі. На подив лікарів, між нападами сонливості пацієнти виглядають цілком здоровими.
Небезпечні експерименти
Страшно уявити: на сон ми витрачаємо 25 років життя! І хоч людина вважається єдиним ссавцем, здатним тримати природну сонливість під контролем, свідомо відмовлятися від сну лікарі не радять. Скоротити «втрачений час» заданого природою стану неможливо без шкоди здоров’ю.
Жорстокі за своєю суттю наукові досліди на тваринах показали, що сон для організму важливіший за їжу. Цуценята, яких можна було врятувати навіть після 25-денного голодування, гинули після п’яти діб примусового неспання. Позбавлені сну щури вмирали за два-три тижні. Недолік сну у лабораторних гризунів знижував можливості організму загоювати рани та утворювати нові мозкові клітини.
До чого призводять спроби обійтися без сну, показав експеримент на собі американського радіоведучого Пітера Тріпа: у 1959 році заради благодійних зборів нью-йоркський ді-джей у прямому ефірі не спав 8 діб та 9 годин. Зрештою 201 безсонна година закінчилася параноєю, розумовою деградацією, слуховими та зоровими галюцинаціями. На щастя, ці наслідки не виявилися незворотними.
Рекорди – під забороною
Останнім офіційно зафіксованим досягненням відмови від сну стало 264-годинне неспання (11 діб) каліфорнійського школяра із Сан-Дієго (США) Ренді Гарднера. На початку 1964 року 17-річний учень брав участь у науковому проєкті під наглядом професора Стенфордського університету Вільяма Демента та полковника Джона Росса. Галюцинації наздогнали фізично міцного юнака на четвертий день: у дорожньому знаку він побачив людину, а себе відчув футболістом американської ліги. У фіналі експерименту піддослідний не зміг завершити підрахунок чисел, оскільки забув у процесі, чим займався.
На цьому Книга рекордів Гіннесса припинила реєструвати подібні результати, аби люди не наражали своє життя на небезпеку. Проте охочих ризикнути здоров’ям це не зупинило. Відомо, що у 2007 році в живому ефірі не спав 274 години 42-річний ведучий онлайн-трансляції з Великобританії Тоні Райт. Користувачі мережі могли майже одинадцять з половиною діб в реальному часі спостерігати зміни, що відбувалися з експериментатором: наростання втоми, безладну мову і зміну світосприйняття.
Реакція організму
Психіатри з Арізони зробили висновок, що мозок піддослідних пристосовується до життя без сну, завдяки поперемінному відключенню та включенню частини нейронів. Після доби без сну погіршуються зір та слух, знижується температура тіла, з’являється озноб, зростає м’язова напруга, підвищується рівень гормонів стресу (кортизолу та адреналіну), знижується вміст інсуліну (збільшується цукор у крові), порушується виробництво гормонів-регуляторів апетиту та метаболізму. Недосип провокує переїдання через дефіцит в організмі лептину. Зазнаючи стресового навантаження, мозок зберігає енергію тимчасовим відключенням частини нейронів і входить у режим «локального сну».
Після двох діб вимушеного неспання порушується мова, зростає небезпека прийняття невірних рішень, загальмовується мислення та знижується мотивація. Порогом розпізнавання емоцій стають 30 годин без сну. Через 48 годин спостерігаються короткі несвідомі періоди тривалістю кілька секунд (мікросон). Зростає схильність до інфекцій і з’являється дезорієнтація.
А через три доби і більше порушується психіка: психози різного характеру виникають як обов’язковий додаток до зниження розумових здібностей, коли навіть просте завдання виконується важко. Ілюзії та відмова пам’яті – характерні явища цього етапу. А ще – частий пульс, зміна амплітуди серцевих скорочень, погіршення настрою, втрата ділових навичок та утрудненість спілкування. Небажані ефекти можуть зменшити правильне харчування та питво, але сон вони все одно не замінять.
Наслідки недосипів
Шкідливим визнано не лише екстремальне позбавлення сну, яке прирівнюється до тортур, а й знайоме всім постійне недосипання. Накопичувальний ефект регулярної нестачі сну проявляється тими ж симптомами, що і його тривала відсутність: аж до зниження фертильності (можливості зачаття) і ймовірності зупинки дихання.
Дитяче відставання
Особливо важкими наслідками загрожує депривація (позбавлення сну) у малолітніх. Діти та підлітки мають спати більше, ніж дорослі. Дитячі недосипи можуть стати відправною точкою до зниження успішності, втрати навичок соціалізації, проблем у спілкуванні, небезпечних зв’язків, шкідливих звичок, гальмування росту та відставання фізичного розвитку.
Дихайте глибше
Регулярні зупинки дихання (від 10-15 за годину) є ознаками синдрому апное уві сні. Це загрозливий діагноз із поганою перспективою. Людям із перериванням дихання спати не менш небезпечно, ніж не спати. Апное характеризується зупинкою під час сну вентиляції легень на певний час: від десяти секунд до трьох хвилин. У важких випадках апное може тривати в цілому протягом 60% часу сну.
Сонний – що п’яний
За даними Центру контролю та профілактики захворювань США, добову відсутність сну можна порівняти із вживанням 30-60 мл чистого алкоголю: це 0,8-1 проміле в крові, що набагато перевищує допустиму дозу для водіїв автотранспортних засобів. Працювати з приладами та механізмами після безсонної доби не менш небезпечно, ніж керувати технікою у нетверезому стані. І якщо спати 12 ночей поспіль по 6 годин, стан організму буде адекватним до сп’яніння з 0,1% алкоголю у крові. Симптоматика та сама: заплітання язика, порушення рівноваги, погана координація рухів і забудькуватість.
Наукові парадокси: цікаві факти про сон
Крім безсоння, лунатизму та нарколепсії, вченим відомо близько 80 порушень сну, і з розвитком науки кількість виявлених патологій продовжує збільшуватися.
Плацебо висипання
Дослідники довели: при позбавленні людини сну підбадьоритися йому допоможе навіювання, що він виспався. Назва такого обману – плацебо сну. Учасники безсонного експерименту припиняли позіхати і підвищували працездатність, якщо тестування мозкових функцій відбувалося після запевнення лікарів, що люди виспалися. У такій контрольній групі добровольці, які насправді не спали вночі, краще справлялися із завданнями, ніж люди, яким навіяли, що їхній мозок втомився.
Клин клином вибивають
Порушуючи причинно-наслідкові зв’язки, позбавленням сну терапевти лікують депресію і безсоння. У медичних цілях депривацію лікарі використовують для відновлення порушеного режиму сну. Корисним такий захід може бути у поєднанні з когнітивно-поведінковою корекцією. Швейцарські психіатри говорять про сприятливий вплив позбавлення сну на депресивні стани пацієнтів. При використанні цього підходу в комплексі з фармакологією (зокрема призначенням антидепресантів) швидке лікування стає можливим у більшості випадків (60% історій хвороби). Повернути нормальний цикл активності та відпочинку дозволяє контрольоване обмеження сну під наглядом фахівців.
На варті імунітету
Німецькими вченими підтверджено залежність стану імунної системи від тривалості сну. Хронічні недосипи послаблюють імунітет та провокують часті хвороби. Відбувається це через те, що лімфоцити, відповідальні за протистояння хвороботворним бактеріям та вірусам (Т-клітини), систематизують інформацію під час сну. Коли в організм вторгається «ворог», Т-клітини, що розпізнали його, запускають вироблення антитіл. Але продукування ефективного «бар’єру» є можливим лише за точного визначення «отрути». Постійний дефіцит сну запускає збій у скануванні патогенів. Помилки Т-клітин у розпізнаванні мікроорганізмів повертають нам нещодавно перенесені захворювання, і лікування доводиться проводити повторно.
Відхилення від норми
Науковим фактом стало відкриття, що генії сплять менше за звичайних людей. Ніколі Тесла вистачало дві години сну на добу, Альберту Ейнштейну – чотири години, а Леонардо да Вінчі дрімав кожні чотири години по 15 хвилин, незважаючи на зміну дня та ночі. Ці загальновідомі приклади є доказом того, що захоплені та збуджені люди сну не потребують, як не вимагають його заряджені адреналіном воїни під час виконання ризикованого бойового завдання. Приплив сил жене геть відчуття втоми. А сон зазвичай морить людину в пригніченому стані.
Графік лідерів
Є свідчення, що Дональд Трамп висипався за три години, а «залізна леді» Маргарет Тетчер та інший британський прем’єр Вінстон Черчілль – за чотири (натомість шанувальники короткого нічного сну могли відпочивати кілька годин після обіду).
Скільки потрібно спати
Чи можна всім витрачати на сон дві години на добу, як Юлій Цезар? На думку сомнологів, здорова тривалість визначається віком та генетикою. Якщо новонародженим для фізичного відновлення потрібно 18 годин на добу, школярам –10 годин, а дорослій людині 25–55 років – від 7,5 до 8 годин, то у старості вдається повноцінно висипатися за 6,5 годин. У той час як 30% людей вимушено сплять не більше шести годин, об’єктивно такого сну вистачає лише 3% населення.
Вроджена схильність
Дослідники підтвердили залежність потреби у сні від генетичної конституції. Найменше сплять люди з мутацією в гені DEC2: чотири години сну на добу для них є нормою. За цей час організм повноцінно відновлюється і жодних негативних наслідків короткого сну не зазнає. Але таких мутантів на планеті не більше 5%.
Сон чи життя
Погана новина для «сонь»: науковці з Університету Уоріка (Ковентрі, Великобританія) відмовляють любителям сну у довгому житті. Встановлено безрадісну закономірність: спимо довше – живемо менше. Десятирічне спостереження за мільйоном добровольців виявило, що недостатній і надлишковий сон є однаково небезпечними. Причиною проблем зі здоров’ям (депресії, діабету та серцево-судинних патологій) може стати сон менше семи годин та більше дев’яти годин на добу. Недосип і пересип підвищують ризик передчасної смерті на 30%.
Час для спорту
Фізичні навантаження покращують сон, але є умови. Якщо займатися спортом регулярно, це зміцнить нічний сон, а денного відпочинку організм не потребуватиме. Але фізична активність перед відходом до сну справить протилежний ефект.
Дива природи
У дельфінів дві півкулі мозку сплять по черзі, щоби не переривався контроль над диханням. У довгих перельотах пернаті фрегати сплять у повітрі, але не довше 42 хвилини на добу. Величезному жирафові достатньо для сну лише двох годин на добу, а тхору та опосуму потрібно для відпочинку не менше 18 годин.
«Особистий кіносеанс»: неймовірні факти про сон
Харукі Муракамі називав перегляд сновидінь «єдиним правильним заняттям у світі». Науково встановлено, що більшість пацієнтів із розладом сну керуються хибними уявленнями про його достатню кількість. Оскільки повільний сон відновлює фізичні ресурси організму, а швидкий – сприяє творчому потенціалу, якість життя покращить правильний розпорядок дня: залежно від того, який тип сну є більш важливим саме для вас.
Сновидіння чи психлікарня
Сон розвантажує мозок, але просто спати для здоров’я замало: треба ще й бачити сни. Американські вчені дослідили зв’язок між відсутністю сновидінь і психічним розладом. З науковою метою добровольцям не дозволялося бачити сни: при настанні цієї фази піддослідних будили. Незважаючи на те, що після цього люди продовжували відпочивати в ліжку, триденна відсутність сновидінь не обійшлася без наслідків. Усі учасники експерименту стали роздратованими та розсіяними, не могли зосередитися на завданнях і страждали на галюцинації.
Більше кольору
64% людських снів пов’язані з сумом, гнівом, роздратуванням, страхом, тривогою та поганими передчуттями. Радість та щастя нам дарують лише 18% сновидінь. Кольорові сни є притаманними не лише творчим натурам: яскраві сновидіння знайомі 75-95% людей, але до появи кольорового телебачення колір уві сні бачили лише 15% досліджуваних. Переважаючі кольори сновидінь у всіх різні і залежать від фізичного та емоційного стану. Синьо-зелена гама характерна для спокійних людей із налагодженим життям. Переважна кількість червоних відтінків може видавати приховану хворобу або жар. У стресі та при нервовому перевантаженні люди бачать монохромні сни. Винятково чорно-біла картина сновидінь є властивою лише 5% людей. А одна людина зі ста не бачить жодних снів взагалі і ніколи.
Розумному – цікавіше
Опитавши 2000 осіб про те, що їм снилося, американські дослідники простежили цікаву закономірність: краще запам’ятовують сни інтелектуали. Учасники з високим IQ бачать більш змістовні історії і відтворюють більше деталей. Нічна мозкова діяльність пропорційна денній, бо мозок упорядковує нову інформацію. А коли її замало, сіра речовина просто відпочиває, не продукуючи видовищних сновидінь.
Сон сліпого
Дивно, але для сліпого заснути – це шанс «прозріти». Уві сні незрячі люди знову можуть бачити, однак лише ті, хто втратив зір після народження. До людей із набутою сліпотою у снах приходять образи з пам’яті. А вроджені сліпці образів не бачать, хоча сни їм сняться так само. Щоправда, вони не зорового змісту, а зі світу відчуттів: їхня суть – у звуках, запахах, емоціях та дотиках.
Рішення під контролем
Сновидіннями можна керувати. Змінений стан свідомості дозволяє впливати на зміст сновидіння при контролі процесу, коли людина розуміє, що бачить сон. Дослідники називають такі сни свідомими.
Розширення обріїв
Вчені довели: сновидіння допомагають упоратися з нерозв’язними у звичайному житті проблемами і знайти вихід із потенційних «глухих кутів», яким не надавалося значення.
Ми десь зустрічалися
Як запевняють дослідники, у сновидіннях до нас приходять лише ті люди, котрих ми колись бачили. Людська підсвідомість не здатна «вигадати» уві сні нову людину, і насправді «незнайомець» зі сну зустрічався нам у реальності.
Майбутнє – на подушці
Сомнологи вірять у пророчі сни: наука знайшла чимало підтверджень того, що у «нічному кіносеансі» зашифровано передбачення майбутнього.
Природа джетлага
Розбіжність індивідуального біоритму з добовим ритмом називається джетлагом. Цей стан може бути пов’язаним зі швидкою зміною часових поясів при перельоті.
Сонний параліч
Неприємне здригання тіла при засинанні називається «гіпнотичними ривками». Біологічний сенс явища у фазі швидкого сну – перешкоджання вчиненню будь-яких дій у цьому стані. Крім знерухомлення тіла, стресовий, проте нешкідливий стан тривалістю від кількох секунд до двох хвилин може супроводжуватися переляком і утрудненим диханням, прискореним серцебиттям і відчуттям тиску, дезорієнтацією та ілюзією руху тіла. У цей момент можна відчути сторонню присутність зі слуховими та зоровими галюцинаціями. У такому спектрі переживань сплячий немов витягує себе зі сну, тому в усьому тілі виникає конвульсивне здригання, помітне зовні. Ще б пак: сплячому здається, ніби його підкинуло у ліжку.
Про що розповість поза сну
Характер та психологічний стан людини видає його манера спати. Спокійні та задоволені життям люди сплять на спині з прямими ногами та витягнутими вздовж тулуба руками. Згорнувшись у клубочок, віддаються сну люди, котрі потребують захисту. На боці відпочивають раціональні особи. А на животі – соціопати, люди з порушеним особистим простором та жертви сидячого способу життя. Якщо хтось залежується у ліжку після пробудження або не хоче прокидатися, це може бути симптомом депресії.
Спіть про запас
Готуватись до безсонної ночі вчені закликають заздалегідь. Позбавлення сну мине легше, якщо протягом кількох днів напередодні висипатися із запасом: намагайтеся лягати раніше і вставати пізніше.
Запах сновидінь
У Гейдельберзькому університеті (Німеччина) дослідники знайшли взаємозв’язок між якістю сну та ароматами. Неприємний запах гарантує важкі сновидіння, а приємний – навпаки. Радісні та світлі сновидіння запускають фруктовий, трав’яний, квітковий аромати та запах морозної свіжості. Такі нюхові ефекти сприяють глибокому сну та відпочинку мозку. До речі, є навчальні методики, розраховані на спроможність знайомих запахів формувати уві сні необхідні спогади та підвищувати ефективність засвоєння інформації.
Час зарядитися
До післяобіднього сну за своєю природою є схильною майже половина людства (40%). Дослідження біоритмів встановило: наша працездатність спадає через 16 годин без сну. Це проміжок між 14:00 і 16:00. У країнах із спекотним кліматом цей час використовується на денний сон – сієсту. А деяким працівникам доцільно робити розвантаження через вісім годин після пробудження. Якщо пообідній сон відновлює фізичний тонус, то полуденна пауза у справах реанімує творчі здібності.
Помилка Штірліца
10-хвилинна напівдрімка, за висновками австралійських учених, здатна нівелювати негативні наслідки безсонної ночі. Організм активізується після пробудження на найближчі дві-три години. Натомість відпочинок за «методом Штірліца» (популярний кіногерой висипався за двадцять хвилин сну в машині), як і півгодинний сон, вимагає для подальшої активізації двогодинного розгойдування. У будь-якому випадку короткий сон не замінить нічного висипання.
Фото: pixabay.com
