Цю несправедливість, що часто спостерігається на початку відпустки або на свята, психологи називають «ефектом розчарування» або «хворобою дозвілля».
Хоча багато хто чув про це явище, науковці вивчали його недостатньо, зазначила Теа ван де Мортель, почесна професорка сестринської справи в Університеті Гріффіта (Австралія).
Як розповіла експертка, 2002 року нідерландські вчені запровадили ще один термін – «синдром святкової хвороби», що стосується тих людей, які рідко хворіють протягом робочого тижня, але часто нездужають у вихідні чи під час свят.
Тоді дослідники ретельно вивчили цей синдром на прикладі 1893 осіб. Серед типових симптомів нездужання під час відпочинку були головні або м’язові болі, втома, нудота. Здебільшого відпускники хворіли на застуду або грип. Науковці помітили, що симптоми зазвичай виявлялися протягом першого тижня відпочинку, а ймовірність зараження під час відпустки була вищою, ніж у звичайні вихідні.
Тим часом дослідження 2014 року, яке провели вчені зі США, виявило парадокс: зниження рівня стресу може спричиняти мігрень протягом наступних 24 годин. Тобто якщо робота була стресовим фактором, у дні відпочинку можна чекати на мігрень.
Деякі інші дослідження свідчать, що інсульти нерідко трапляються саме у вікенд. Науковці припускають, що їх провокують зміни способу життя у вільні від роботи дні.
Отже, що відбувається?
Попри ці спостереження вчені не до кінця розуміють причини хвороби дозвілля. Але деякі теорії щодо цього в них є, пише видання Science Alert.
Під час відпустки люди часто подорожують, перебуваючи в закритих, переповнених приміщеннях (таких як літаки), що збільшує ризик інфікування. Мандрівки у віддалені країни потенційно загрожують зараженням штамами мікробів, проти яких у відпускників немає імунітету.
На відпочинку люди вживають більше алкоголю та перенапружують організм в інші способи, а отже, наражають його на стрес.
Ще одна теорія полягає в тому, що зайнятість на роботі заважає нам звертати увагу на симптоми занедужання. Тоді як під час відпустки ми їх зазвичай помічаємо.
Але хіба відпочинок не корисний для здоров’я? Річ у тім, що між стресом та імунною системою існує складний взаємозв’язок. Стрес активує симпатичну нервову систему та змушує наш організм виділяти такі гормони, як адреналін та кортизол.
Хронічний стрес підтримує високий рівень кортизолу. Через це знижується ефективність імунної системи у боротьбі з інфекціями, і ми з більшою ймовірністю занедужуємо під час контакту з вірусами чи бактеріями.
Однак у короткостроковій перспективі адреналін та кортизол посилюють роботу деяких компонентів імунної системи. Це означає, що гострий стрес може тимчасово підвищити нашу опірність інфекціям. Тому ми відчуваємо себе зайнятими та напруженими, але не хворіємо. До того ж протизапальні властивості кортизолу пов’язані з полегшенням болю.
Але коли гострий стрес припиняється, наприклад, коли в нас зрештою є можливість відпочити, може статися неочікуване. Ми більше не отримуємо користі від тимчасового підвищення імунітету чи знеболювального ефекту кортизолу. Саме тоді й захворіваємо, відчуваючи передусім такі симптоми, як головні та м’язові болі.
Як уникнути хвороби дозвілля?
Професорка Теа ван де Мортель нагадала, що активний спосіб життя, якісний сон і здорове, збалансоване харчування сприяють зміцненню імунної системи.
Дослідження фінських учених, що охопило понад 4000 державних службовців середнього віку, показало: учасники, які регулярно займалися фізичними вправами, а особливо інтенсивними, рідше брали лікарняні, ніж ті, хто вів пасивний спосіб життя.
Експертка також рекомендує контролювати рівень стресу, зокрема за допомогою медитації та технікам релаксації.
Щоб знизити ризик респіраторних недуг у відпустці та повною мірою насолодитись відпочинком, потрібно своєчасно робити щеплення від грипу та COVID-19, а також вживати інших запобіжних заходів, наприклад, носити захисну маску в літаках та аеропортах.
Фото: Unsplash
