Фахівці з психології здоров’я досліджують, як можна змінити мислення, щоб воно сприяло життєвому благополуччю. Аналіз причин руйнівної поведінки дозволяє знайти шлях до позбавлення проблем. Зміни починаються зі співчуття до себе – психологія розглядає це почуття як пріоритетне для збереження здоров’я.
Шлях до стійкості
Американський психотерапевт, письменник і майстер медитації з піввіковою практикою популяризації буддизму Джек Корнфілд назвав наше співчуття неповним, якщо воно не поширюється на нас самих. На противагу егоїзму та самозакоханості, співчуття до себе базується на усвідомленні власних емоцій і прийнятті їх з позиції турботи та підтримки. Співчуття до себе в психології означає здатність виявляти доброту та милосердя до власної особи у важкій життєвій ситуації, тобто розуміти і підтримувати себе у невдачах, стражданнях і недоліках.
Це включає усвідомленість – спроможність помічати свої емоції і переживати їх без осуду, сприймаючи як частину себе. Іншим аспектом співчуття до себе у психології є так звана спільна людськість: розуміння того, що ми у своїх стражданнях не самотні – невдачі та недосконалості є частиною людського досвіду. Третя характеристика самоспівчуття – доброта до себе, тепле ставлення з підтримкою у складних ситуаціях. Самоспівчуття має на меті збереження ресурсу для того, щоб самостійно про себе дбати і, зрештою, при необхідності допомагати іншим.
Прийняття себе і здоров’я
Самоспівчуття кардинально відрізняється від жалості до себе – почуття, що супроводжується уникненням відповідальності. Практика співчуття до себе, навпаки, навчає нас підтримці і розумінню проблем інших людей. За словами докторки психологічних наук Крістін Нефф, той, хто ставиться до себе поблажливо, є щасливішим за того, хто себе засуджує. Здатність підтримати себе підвищує емоційну стійкість і допомагає зменшити прояви роздратування та гніву – психологічних причин шкідливих звичок (руйнівні емоції збільшують ризик нездорового способу життя).
Отже, самоспівчуття є важливим тому, що це, по-перше, покращує емоційне благополуччя: збільшує рівень задоволення життям і зменшує рівень стресу, тривоги та депресії. По-друге, самоспівчуття підвищує мотивацію до досягнень і самовдосконалення: допомагає долати труднощі, навчатися на помилках і рухатися далі, не концентруючись на негараздах. Крім того, співчуття до себе покращує стосунки з оточенням, бо дозволяє співчувати іншим і бути доброзичливим до світу. Тож це не слабкість, а дієвий інструмент для покращення психологічного здоров’я та розвитку особистості.
Самосаботаж і здоров’я
На протилежному від самоспівчуття полюсі – самосаботаж, тобто перешкоджання досягненню своїх цілей, ігнорування власного стану, потреб і почуттів, що має негативний вплив на здоров’я. Це загрожує стресом, а хронічний стрес і здоров’я – речі несумісні. Психологічні проблеми, погані звички та брак догляду за собою погіршують настрій і фізичне самопочуття. Нездатність досягати цілей народжує невдоволення. У свою чергу, відомо, як емоції впливають на спосіб життя: тоді як позитивні емоції збільшують продуктивність і сприяють здоровому способу життя, негативні – навпаки.
Самосаботаж призводить до депресії, тривоги, низької самооцінки, безнадії і втрати мотивації. Він є загрозою фізичному стану, бо проявляється поганими звичками у харчуванні (вибором нездорової їжі, недоїданням чи переїданням), зловживанням алкоголем та шкідливими речовинами, недостатньою фізичною активністю і порушенням сну. Важливим кроком у подоланні цієї проблеми є визначення причин деструктивної поведінки. Когнітивно-поведінкова терапія допомагає змінити негативні моделі мислення, що призводять до самосаботажу.
Зміна поведінки
Психологія здоров’я – це наука, яка вивчає психологічні, поведінкові та культурні фактори, що діють на здоров’я людини. Такі фахівці досліджують, зокрема, чому людям не вдається правильно харчуватися або що їм заважає проводити регулярні медичні обстеження, як стрес і негативні емоції відбиваються на самопочутті, й як змінити мислення для здорового способу життя та покращення здоров’я. Жити здоровим життям – це вибирати штиб існування, що сприяє фізичному і психічному благополуччю. Для гарного самопочуття треба прагнути балансу на рівні фізичного, когнітивного, емоційного і духовного.
Варто приділяти увагу здоров’ю тіла, розумовому розвитку та простору смислів – заради чого ми живемо та діємо. Психологи навчають розвивати навички саморегуляції: вміння керувати емоціями та стресом може допомогти позбавитися проявів самосаботажу або принаймні суттєво їх зменшити. Цьому сприяють поступовість у досягненні цілей (рухаючись вперед маленькими кроками, можна зменшити тягар перевантаження) і самопідтримка (замість критики себе, варто зосередитися на позитиві та досягненнях, що збільшують мотивацію і підвищують самооцінку).
Мотивація до здорового життя
Жити здоровим життям – це вибір, зумовлений внутрішнім переконанням про важливість турботи про себе. Натомість дбати про себе складно, якщо власний добробут ставити нижче від чужих потреб. А комусь легше перебувати в позиції жертви і чекати, поки про них подбає хтось інший.
Психологи виділяють причини, що заважають людям піклуватися про себе:
- деструктивний приклад батьків;
- брак знань;
- занижена самооцінка;
- неправильне розуміння догляду за собою;
- нестача рефлексії та звичка жити одним днем;
- ігнорування медичних оглядів через страх важкого діагнозу.
Важливими аспектами у турботі про себе є такі:
- вибір на користь здорового харчування (нешкідливі продукти, достатня кількість води, дотримання правильної дієти);
- посильна фізична активність та вправи, що допомагають м’язам бути в тонусі;
- відновлення оптимального режиму дня з якісним сном та достатнім відпочинком;
- відмова від згубних залежностей;
- регулярна перевірка організму у медичних закладах і виконання рекомендацій лікарів;
- усвідомлення своїх справжніх потреб та мотивів;
- підвищення стресостійкості за допомогою медитативних та інших практик;
- освіта і саморозвиток;
- періодична цифрова детоксикація та занурення в реальне життя;
- духовний розвиток.
Коли ми маємо мотивацію, нам легше відібрати час у інших справ на турботу про себе. Минулі пріоритети не матимуть колишнього значення, якщо не догоджати іншим, а поставити на перше місце те, що є важливим для нашого фізичного та психічного здоров’я. Турбота про себе не є негайним задоволенням – вона орієнтована на довгострокове благополуччя. Відчуття комфорту дарує повернення до ресурсного стану, тож турбота про себе покращує якість нашого життя.
Фото: pexels.com
