Ніла Іваненко 
Чи доводилося вам коли-небудь засмучуватися через розрив відносин, про приреченість яких ви знали ще два роки тому або навіть раніше? Тобто ви давно підозрювали, що ваше кохання померло, але не хотіли цього визнавати.
«Щоб краще зрозуміти відносини, які розпадаються, ми розглянули їх з огляду на час, що передує розставанню. Для цього ми застосували концепцію, яка широко використовується в інших галузях психології», – повідомила Яніна Бюлер, професорка психології особистості та діагностики в Університеті імені Йоганна Гутенберга в Майнці (JGU), керівниця дослідження.
Використовуючи комбінацію з чотирьох наборів даних (по одному з Німеччини, Нідерландів, Австралії та Великої Британії), що охопили 11 000 осіб, дослідники проаналізували задоволеність людей взаєминами з плином часу – аж до їхнього завершення. Науковці виявили досить стабільну закономірність: пари спочатку щасливі, але протягом наступних восьми років почуваються дедалі нещасливішими, після чого настає та сама «перехідна точка» у стосунках.
«З цього перехідного моменту відбувається швидке погіршення задоволеності відносинами. І пари рухаються до розлучення», – зазначила професорка Бюлер. За її словами, «щойно цієї кінцевої фази досягнуто, відносини приречені на фінал». Партнери мають на остаточний розрив у гіршому випадку 7 місяців, у кращому – близько 28. У середньому – від одного до двох років після точки кипіння, розповіло видання IFLScience.
Чи є винятки з правил? Хороша новина в тому, що вони таки є. Дослідники кажуть, що перехідну точку минають лише одиниці.
А чи можна склеїти розбитий горщик взаємин? Команда вважає, що після цієї критичної точки відчайдушні спроби запалити іскру кохання найчастіше є провальними. Щоб зберегти взаємини та подовжити їх, потрібно працювати над ними разом з партнером задовго до того, як настане руйнівна фаза.
«Ініціювання заходів на дотермінальній стадії стосунків, тобто до того, як вони почнуть стрімко котитися під укіс, може бути ефективним і навіть сприяти їхньому збереженню», – подарувала надію професорка Бюлер.
Результати дослідження опублікувало видання Journal of Personality and Social Psychology.
