Протягом десятиліть вчені вважали, що свідомість виникає у найновіших ділянках мозку. Однак тепер нейробіолог Пітер Коппола стверджує, що за неї першою чергою відповідає найдревніша, найпервинніша структура.
Про що йдеться?
Відомо, що частини мозку, які розвинулися найпізніше, розташовані зовні, а найстаріші, базові – ближче до центру.
Зовнішня частина мозку, відома як кора, відповідає за такі складні функції як пам’ять, мислення, навчання, міркування та розв’язання проблем. Тим часом внутрішня область, відома як підкірка, не зазнала істотних змін за більш ніж 500 мільйонів років еволюції. Вона відповідає за контроль основних інстинктів та відчуттів, як-от голод, спрага, біль, задоволення і страх.
Раніше вчені вважали, що найбільш вірогідним джерелом свідомості є ділянки кори головного мозку, які розвинулися нещодавно. Натомість підкірку вони сприймали як недостатню для формування свідомості. Однак доктор Коппола заявив, що вчені недооцінили значущість найдавнішої частини мозку.
Як науковець дійшов такого висновку?
Нейробіолог проаналізував дані попередніх досліджень, зібрані за 100 років. Він, зокрема, розглянув результати експериментів, за яких електрику або магніти науковці використовували для впливу на ділянки мозку. Втручання у кору справляло потужні ефекти, такі як зміна самовідчуття, створення галюцинацій або вплив на судження. Але вплив на підкірку спричинив ще разючіші ефекти, розповіло видання Daily Mail.
Це було вагоме свідчення на користь того, що древні ділянки є дуже важливими для свідомості. Однак цього було недостатньо, щоб показати, що підкірка здатна самостійно формувати свідомість.
Аби визначити важливість цієї глибинної області мозку у формуванні свідомості, доктор Коппола вивчив випадки, коли в людей та тварин були пошкоджені або видалені частини мозку. Ушкодження кори спричиняло зміни у свідомому досвіді, але пошкодження підкірки та інших глибинних ділянок призводило до повного руйнування свідомості внаслідок смерті чи коми.
Ще дивовижнішим є те, що існують рідкісні випадки народження дітей із так званою гідраненцефалією, за якої в них відсутня більша частина кори головного мозку. За словами доктора Копполи, такі люди мають постійно перебувати у вегетативному стані, однак є свідчення, що «вони можуть почуватися засмученими, грати, впізнавати людей або отримувати задоволення від музики».
А отже, як вважає науковець, підкірки достатньо для створення базового рівня свідомості. Однак це не означає, що кора головного мозку не робить в її формування жодного внеску.
«Нові частини мозку, а також мозочок, мабуть, розширюють і витончують вашу свідомість», – каже доктор Коппола. Ці області беруть базові будівельні блоки свідомості та додають до них мову, моральне обґрунтування, почуття власної гідності та творчий потенціал. Тобто все те, що робить людську свідомість унікальною.
Фото: pixabay
