За статистикою, в розвинених країнах номофобія є властивою кожній сьомій людині. Попри те, що названа проблема поки що не має коду в міжнародній класифікації хвороб, лікарі називають її патологією ХХІ століття і шукають способи подолання прогресуючої залежності від цифрових пристроїв та інтернету у різних вікових груп.
Наймолодші фобії
Номофобія – це страх залишитися без мобільного телефону або іншого гаджету. Таку психічну патологію медична спільнота визнала порівняно недавно, з настанням епохи цифрових технологій. У цієї молодої фобії є «подруга-ровесниця» – залежність від телефону. Строго кажучи, це не одне й те саме, хоча номофобія тісно пов’язана з гаджетовою залежністю, коли людина на шкоду більш важливим справам віддає весь свій час смартфону, планшету, ноутбуку чи комп’ютеру.
Якщо ви більше захоплені соціальними мережами чи іграми, ніж спілкуєтеся з людьми в реальності, не можете утриматися від багаторазових перевірок повідомлень у месенджерах, то вірогідно маєте номофобію. Залежність від телефону та інших гаджетів завжди проявляється нападом гострого страху при необхідності розлучитися з пристроєм. Але номофобія може мати й інші прояви – розсіювання уваги, знервованість або агресивність. Водночас нав’язливий страх лишитися гаджету не завжди супроводжується залежністю.
Ознаки залежності
Американські дослідники методом опитування встановили, що до цього страху є схильними 66% людей, і жінок серед номофобів більше, ніж чоловіків. Визначити залежність від телефону можна за конкретними ознаками.
Симптоми номофобії:
- паніка, запаморочення, прискорений пульс, збудженість, злість, істерика при неможливості знайти свій мобільний телефон;
- страх, дискомфорт і тремтіння в руках не минають, доки телефон не знайдеться;
- не вимикаєте телефон навіть у неналежній для цього обстановці, постійно дивитеся в екран, перевіряючи дзвінки, повідомлення й особисті сторінки в соцмережах;
- телефон постійно маєте з собою – користуєтеся ним за кермом, у ліжку, ванній та туалеті;
- всюди носите з собою зарядний пристрій для батареї з побоювання її розрядження;
- хвилюєтеся за несподівану втрату можливості зв’язку і зазвичай поповнюєте гроші на рахунку з запасом;
- регулярно завантажуєте нові програми чи контент, змінюєте налаштування, слідкуєте за прогресом у мобільних технологіях, оновлюєте додатки до останніх версій, урізноманітнюєте аксесуари і постійно вибираєте для покупки новий телефон.
Варто звернути увагу на кількість гаджетів у своєму житті і хоча б задля експерименту спробувати за можливості обходитися без них.
Причини страху
Психологи виявили фактори, що можуть формувати номофобію у різному віці і, зокрема, у дорослих людей.
Негативний досвід
Інколи фобія розвивається внаслідок поганого досвіду: якщо колись відсутність при собі телефону спричиняла проблеми або страждання, то людина може турбуватися про недопущення повчальної ситуації з минулого надалі. Побоювання наслідків раптового зникнення доступу до необхідної інформації є характерним для відповідальних людей.
Страх недоступності
Люди звикли покладатися на мобільний телефон для можливості оперативного контакту. Передусім, цей гаджет є потрібним для важливих повідомлень та необхідних розмов. Тримати телефон завжди під рукою – звичка, що вироблялася з моменту появи першого мобільного пристрою, і її важко зрештою позбутися.
Страх ізоляції
Коли телефон – єдиний спосіб зв’язку з близькими людьми, то без нього можна почуватися самотньо. Саме з метою позбутися цього відчуття людина може постійно тримати телефон при собі.
Вплив оточення
Вірогідність розвитку номофобії зростає, коли на такий різновид страху або інший тип занепокоєння страждає хтось із близького оточення.
Залежність від телефону має «токсичну» дію, яка впливає на свідомість і взаємини особи з реальним світом.
Залежність від телефону у підлітків і дітей
У юнацтва така проблема має ті самі прояви, що і у дорослих людей.
Ознаки номофобії у підлітків:
- брак готовності хоч ненадовго розлучитися з гаджетом;
- нервовий стан у тому випадку, коли пристрій не під рукою;
- смуток, почуття втрати і нерозуміння через недосяжність гаджету;
- не звертання уваги на життя і світ поза гаджетом – сприйняття лише тієї інформації, що надходить з екрану;
- втрата зв’язку з оточенням, поверхове спілкування, постійне занурення у гаджет;
- перетворення гаджету на відволікаючий фактор при занятті справою.
За спостереженнями психологів, збільшення залежності від технологій та інтернету спостерігається саме серед молодого покоління, яке зростало зі смартфоном у руках. Залежність від телефону у дітей виразно проявляється істеричною поведінкою при забороні ним користуватися. Такий різновид залежності може негативно вплинути на емоційний і когнітивний розвиток.
Емоційне здоров’я
Залежність від телефону у підлітків означає зменшення особистого часу та збільшення віртуальних взаємодій і винагород (як в іграх, так і в соціальних мережах з практикою вподобайок та репостів). Негативний вплив соцмереж виявляється у культивуванні бездоганності, забезпеченості та безтурботності, що підриває дитячу та підліткову самооцінку і впевненість. Як виявило дослідження, ймовірність виникнення депресії у дітей з інтернет-залежністю є вдвічі вищою за відповідну вікову норму. Також залежним від гаджетів дітям властиві нестача уваги, погіршення соціальних контактів і втрата здатності виконувати будь-яку роботу без мобільного телефону під рукою. У підлітковому віці все це є особливо небезпечним.
Фізичне здоров’я
Основний ризик від надмірного використання гаджетів пов’язаний із зором. Офтальмологи б’ють на сполох: частота короткозорості (міопії) в останні десятиліття збільшилася в кілька разів. Негативний вплив екранів на очі полягає у зниженні частоти моргання, що призводить до синдрому сухого ока. Іншими поганими наслідками непомірного використання гаджетів фахівці називають зниження слуху (через гучні звуки в навушниках), системне недосипання та псування постави через вимушено згорблену позу при користуванні телефоном (так званий синдром техношиї) або тривале перебування за комп’ютером (через це швидко втомлюються і болять спина, шия та плечі).
Різновиди страху гаджетів
Експерти зазначають, що неприємні відчуття від недосяжності мобільного телефону та інших звичних гаджетів відчувають усі, але не обов’язково при цьому йдеться про номофобію. Адже фобією є лише ірраціональна реакція на явище чи подію, і вона має характерні ознаки: почастішання серцебиття, пітливість, сплутаність думок, поява тремтіння в кінцівках тощо. Таку реакцію на відсутність мобільного телефону мають, на щастя, не всі.
А страх гаджетів може виявлятися не лише як номофобія (страх лишитися без телефону), а й як фомофобія – коли людина постійно переглядає соцмережі та зависає в інтернеті через страх упустити щось важливе. Є ще телефобія (страх здійснювати телефонні дзвінки) і технофобія (ірраціональний страх перед цифровими технологіями загалом – смартфонами, комп’ютерами, штучним інтелектом). Хворобливими проявами в усіх випадках можуть бути тривога, сухість у роті та панічні атаки.
Серед того, що викликає ці страхи, – залежність від гаджетів, незадовільне соціальне життя і страх перед безпосереднім спілкуванням (люди все частіше уникають традиційних дзвінків, надаючи перевагу текстовим повідомленням, щоб не відчувати дискомфорту через необхідність переривати на розмову і негайно реагувати). Наслідками пов’язаних з гаджетами фобій є погіршення психічного здоров’я (від тривоги та депресії до соціальної ізоляції), зниження продуктивності та сповільнення кар’єрного росту через страх спілкування.
Як побороти залежність від телефону
Залежність від гаджетів вже визнано небезпечним станом, схожим із ігроманією, з перспективою перерости у психічне захворювання, і в медичних центрах його вже включено до переліку реабілітаційних програм допомоги при залежності.
До лікаря треба йти, якщо:
- відчуваєте страх «все прогаяти»;
- маєте проблеми з виконанням робочих завдань;
- запускаєте домашні справи через перебування в онлайн-чатах, листування чи ігри;
- здебільшого працюєте допізна, бо не встигаєте через відволікання виконати роботу вчасно;
- помічаєте ізоляцію від сім’ї та друзів;
- відчуваєте «фантомні вібрації», коли здається, що на телефон прийшли нові дзвінки, повідомлення чи оновлення, але коли перевіряєте, нових повідомлень чи оновлень немає.
Лікарі у таких випадках рекомендують когнітивно-поведінкову або експозиційну терапію, що здатні усунути симптоми номофобії. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) навчає керувати негативними думками і почуттями при зосередженості на відсутності гаджету. Експозиційна терапія вчить протистояти своєму страху через поступовий вплив на нього, тобто людині з номофобію пропонують звикати жити без телефону.
Спочатку телефон не беруть із собою в ліжко чи ванну, потім не витягують з сумки чи кишені, щоб перевірити в дорозі повідомлення, не відволікаються на гаджет при розмові з реальною людиною, відключають чи не включають у вихідний і т. д. Терапія спрямована на поступовий пошук у реальному світі нових захоплень, які зможуть витиснути зацікавленість смартфоном чи комп’ютером. Адже, як показало дослідження, відмова від смартфона на два тижні може омолодити мозок на 10 років. Обмежити час користування гаджетом – це повернути собі контроль над власним життям.
Фото: Unsplash
