Уважність до цих тривожних симптомів може підштовхнути до вживання запобіжних заходів та лікування недоумства на ранній стадії.
Раніше науковці вже встановлювали зв’язок між депресією та деменцією. Але тепер команда вчених з Університетського коледжу Лондона (UCL) визначила 6 конкретних симптомів, які можуть бути тривожними сигналами серйозного розладу когнітивних функцій.
«Наші результати показали, що ризик розвитку деменції пов’язаний швидше з декількома симптомами депресії, ніж із депресією в цілому. Такий підхід, заснований на оцінці симптомів, допомагає нам значно ясніше зрозуміти, хто може бути вразливішим за десятиліття до розвитку деменції», – зазначив епідеміолог-психолог Філіп Франк, співавтор роботи.
Про що дізналися вчені?
Дослідники проаналізували дані 5811 державних службовців, які брали участь у британському лонгітюдному дослідженні. Спочатку його автори збирали інформацію про психічне здоров’я пацієнтів з 1997 до 1999 року, коли учасникам було від 45 до 69 років, і ні в кого з них не було деменції.
Протягом двох десятиліть по тому вчені відстежували стан здоров’я добровольців. За цей період деменція розвинулася в 10,1 відсотка учасників, розповіло видання Science Alert. А в тих, хто в середньому віці повідомив про п’ять та більше симптомів депресії, ризик розвитку деменції виявився на 27 відсотків вищим.
Причому це підвищення ризику було обумовлено шістьма конкретними симптомами депресії із 30 оцінених загалом. Цими шістьма симптомами, зокрема, були:
- втрата впевненості в собі
- нездатність впоратися з проблемами
- відсутність прив’язаності до інших
- постійна нервозність
- труднощі з концентрацією уваги
- незадоволеність виконанням завдань.
Втрата впевненості в собі та нездатність впоратися з проблемами виявилися особливо значущими факторами, причому кожен із них збільшував ризик розвитку деменції приблизно на 50 відсотків.
Тим часом такі симптоми депресії, як проблеми зі сном та суїцидальні думки, не корелювали з майбутнім діагнозом деменції.
Хоча дослідження й не демонструє прямого причинно-наслідкового зв’язку, воно передбачає, що певні ознаки депресії пов’язані з вищою ймовірністю розвитку деменції. А це, своєю чергою, може допомогти у виявленні причин, через які деменція вражає одні мізки, а інші – ні.
За словами дослідників, і депресія, і деменція є складними та багатогранними станами, які різняться в різних людей. Це, як довело дослідження, робить встановлення зв’язків між ними складним, але цілком можливим завданням.
За словами науковців, ця тема потребує додаткових досліджень в різноманітніших групах населення, особливо враховуючи очікуване збільшення випадків недоумства у зв’язку зі старінням населення планети. І якщо вдасться запобігти бодай частині цих випадків, ситуація істотно покращиться.
«Депресія не має єдиної форми. Її симптоми сильно різняться і часто збігаються із симптомами тривожності. Ми визначили тонкі закономірності, завдяки яким можна виявити тих, хто схильний до вищого ризику розвитку неврологічних розладів. І це наблизило нас до більш персоналізованих та ефективних методів лікування психічних захворювань», – зауважив епідеміолог Міка Ківімякі, співавтор дослідження.
Результати роботи опублікував журнал The Lancet Psychiatry.
Фото: Unsplash
