Ніла Іваненко 
Близько 20 величезних ям, що розташовані у формі кола, створені в період пізнього неоліту. Як показало дослідження, їм понад 4000 років.
Як повідомила команда археологів, дивні ями, створені поблизу Стоунхенджу неолітичними людьми, були спочатку викопані, а потім засипані. Попри це вчені змогли виявити та дослідити цю дивну споруду завдяки поєднанню найсучасніших наукових методів.
Коло з ям оперізує древні стіни Даррінгтона та стоянку Вудхендж. Ями завширшки 10 метрів та завглибшки 5 м (в середньому), ймовірно, виконували ритуальну та захисну функцію водночас. І якщо архітектори Стоунхенджу, зводячи свій величний монумент, зверталися до небес, творці кола Даррінгтона, мабуть, більше цікавилися підземним світом. Дослідники схиляються до думки, що коло могло символізувати віру в цей підземний світ, а також захищати територію Стоунхенджу.
Стоянка Вудхендж з колом ям
Науковці вважають, що для викопування ям у крейдяному ґрунті стародавнім будівельникам були потрібні наполегливість, сила та інженерні навички.
Уперше про існування кола з ям науковці дізналися 2020 р., описавши його як найбільшу доісторичну споруду, що колись була знайдена у Британії. Але ретельно дослідити об’єкт вдалося лише тепер, коли археологи озброїлись надсучасними технологіями, розповіло видання The Guardian.
Учені припустили, що ця споруда є можливим раннім доказом числового рахунку. Великий розмір кола означав, що його творці мали якимось чином відстежувати своє місцеперебування під час робіт: структура занадто велика, щоб її можна було створити навмання, без жодних розрахунків.
У статті під назвою «Небезпеки ям», що її опублікував журнал Internet Archaeology, докладно описуються дослідження, проведені протягом п’яти років.
Професор Вінсент Гаффні зі Школи археології та судової експертизи Університету Бредфорда, який очолював нове дослідження, вважає, що ями утворюють надзвичайну структуру. «Винятковий розмір кар’єрів зажадав нової стратегії для їхнього дослідження без необхідності масштабних і дуже дорогих розкопок. Оскільки жодна технологія не може дати відповіді на всі запитання, для визначення розміру та форми ям використовувалося кілька типів геофізичного обладнання», – зауважив професор Гаффні.
Завдяки електрорезистивній томографії команда визначила глибину ям, а завдяки радіолокаційній та магнітометричній томографії – їхню форму. Керни донних відкладень було вилучено та досліджено за допомогою оптично стимульованої люмінесценції, що дало можливість датувати ґрунт безпосередньо з моменту останнього впливу сонячного світла. Також команда застосувала метод sedDNA, що допомагає вилучати з ґрунту ДНК тварин і рослин.
Дослідники виявили повторювані закономірності у ґрунті в різних частинах цієї великої ділянки. «Це не могло виникнути природним шляхом. Цього просто не може бути», – стверджує Гаффні.
Причини створення ям достеменно невідомі. Але професор Гаффні припустив, що вони можуть бути пов’язані з вірою в існування підземного світу. «Тепер, коли ми впевнені, що ями – це споруда, ми маємо величезний монумент, який зафіксував космологію тогочасних людей на землі таким чином, якого ми раніше не бачили. І якщо це мало статися десь у Британії, то це відбулося саме біля Стоунхенджу».
Фото: Unsplash
