Ніла Іваненко 
Згідно з новим дослідженням, зростання кількості випадків хронічного стресу зумовлене невідповідністю між сучасним способом життя та біологією людини. Простіше кажучи, ми створені для життя на природі, а не в містах.
Такого висновку дійшли два антропологи-еволюціоністи: Колін Шоу з Цюрихського університету (Швейцарія) та Деніел Лонгман з Університету Лафборо (Велика Британія).
Науковці зібрали безліч доказів, які свідчать про те, що наша біологічна еволюція не встигає за стрімкими технологічними та екологічними перетвореннями.
Життя у стані цілодобової бойової готовності
Наше повсякденне життя наповнене тригерами, які нас напружують та дратують: від шуму будівництва до стислих термінів виконання завдань. Це разом змушує наші тіла цілодобово перебувати у стані бойової готовності, чого не траплялося протягом більшої частини історії людства.
«У нашому первісному стані ми були добре пристосовані до того, щоб справлятися з гострим стресом, ухилятися від хижаків або протистояти їм. Раз у раз з’являвся лев, і ми були готові захищатися або втікати», – зазначив Шоу. За його словами, такі зусилля гарантували виживання, але коштували дуже дорого і вимагали тривалого відновлення.
Нинішня боротьба за виживання завдає людям масштабніших збитків, таких як зниження когнітивних здібностей, аутоімунні захворювання, падіння рівня фертильності тощо. Вони передусім пов’язані зі стресом, спричиненим сучасним життям у жвавому міському середовищі, пише видання Science Alert.
Дослідження містить докази низької фізичної підготовки серед містян, зв’язку між забрудненням повітря та пошкодженням мозку, а також кореляції слабкої імунної системи та індустріального середовища.
Численні фактори стресу – від штучного освітлення до впливу мікропластику – в поєднанні з малорухомим способом життя завдають шкоди нашому здоров’ю у різний спосіб, наголосили вчені у звітній статті.
«Незалежно від того, чи йдеться про складну розмову з партнером або начальником, чи про шум транспорту, ваша система реагування на стрес є практично такою самою, як ніби на вас нападають леви один за одним. В результаті нервова система реагує надзвичайно бурхливо, але не приходить до тями», – зауважив Шоу.
«У нас безліч революційних досягнень в охороні здоров’я, технологіях та розумінні світу, але як вид ми більш тривожні та схильні до депресії, ніж наші предки», – стверджують антропологи.
Як цьому опиратися?
Тандем дослідників пригадав численні дослідження, які показали, що час, проведений на природі, або навіть споглядання світлин з краєвидами може покращити фізичне та психічне здоров’я.
Цікаво, що з огляду на еволюцію, перебування на природі, як і раніше, залишається метою людства. І це дає нам деякі підказки стосовно того, як боротися з проблемами, порушеними в цьому дослідженні. Шоу і Лонгман вважають, що потрібно вжити додаткових заходів зі збереження зелених зон у міському середовищі, захисту природних ландшафтів та створення місць, де люди можуть відпочити по-справжньому.
Нам потрібно впорядковувати наші міста та проводити більше часу на природі, яку слід відновлювати та цінувати, написали науковці.
Результати дослідження опублікувало видання Biological Reviews.
Фото: Unsplash
