Ветеринари-дослідники з Техаського університету A&M (США) опитали понад 15 000 власників собак про харчову поведінку їхніх чотирилапих улюбленців, а також проаналізували клінічні записи про динаміку ваги песиків, починаючи з перших днів життя. Сукупність цих даних учені називають харчовою мотивацією. Високий показник харчової мотивації свідчить про те, що собака полюбляє їсти та має надмірну вагу.
Що показало дослідження?
Отже, щоб учені могли вирахувати показник харчової мотивації собак, власники відповіли на запитання про рівень потягу, вибагливості та інтересу вихованців до їжі. Ця інформація була об’єднана з ветеринарними записами, зокрема, про так званий «стан тіла» (BCS) кожного собаки. Оцінюючи його, ветеринар зважує собаку, обмацує його ребра та стегна, а також визначає, скільки жиру накопичив пацієнт стосовно свого розміру.
Аналіз засвідчив, що собаки спортивних порід, як-от спанієлі, ретривери, сетери та пойнтери, на 10 відсотків частіше мали високі показники харчової мотивації, ніж собаки змішаних порід. А найбільш схильними до переїдання виявилися лабрадори та золотисті ретривери.
На другому місці опинилися гончі породи, в яких ризик високої харчової мотивації був на 5,3 відсотка вищим, ніж у метисів. До цієї групи увійшли такси, хорти, біглі та басет-гаунди.
І навпаки, собаки неспортивних порід зазвичай отримували невеликі бали з харчової мотивації: на 4,1 відсотка нижчі, ніж собаки змішаних порід. До категорії неспортивних порід увійшли пуделі, бульдоги, далматинці та тер’єри.
«Собаки з надмірною вагою схильні до численних проблем зі здоров’ям, таких як захворювання шкіри, діабет та артрит», – застерегла Кейт Кріві, професорка ветеринарії та провідна авторка роботи.
На її думку, дуже важливо, щоб ветеринари серйозніше ставилися до проблеми ожиріння в собак і точніше виявляли його причини. Зокрема, визначали, чи пов’язано захворювання із соціальними, екологічними чи демографічними факторами. Ці відомості допоможуть «забезпечити кожному собаці найкращу якість життя», сказала професорка Кріві.
Команда зауважила, що не лише порода впливала на схильність тварини до надмірної ваги. Частіше високі показники харчової мотивації демонстрували собаки великих розмірів, розповіло видання BBC Science Focus.
Ті песики, що мешкають в містах, також схильні до більшого ризику набору зайвої ваги порівняно з сільськими жителями.
А ще переїдання більш властиве собакам, що мешкають в сім’ях з кількома членами сім’ї. Вони частіше набирають надмірну вагу, ніж ті, що живуть із власником-одинаком. За словами Кріві, ця закономірність пояснюється надмірною увагою людей або її нестачею.
Вона виражається не лише у проявах ласки, але й у фізичній активності тварини та її доступі до їжі. «Деякі собаки можуть шукати їжу від нудьги, яка посилюється в умовах, де фізичні вправи обмежені», – вважає експертка.
Що робити, якщо ваш пес набрав зайві кілограми?
У цій справі, як вважають зоопсихологи, ветеринар та власник часто перебувають не на одній хвилі. А тим часом «цілком можливо, що деяким собакам потрібні суворіші правила годівлі», зазначила пані Кріві.
Однак до ветеринара доведеться звернутися все одно. Адже він фахово розробить індивідуальні рекомендації для пухнастого друга, порекомендує правильний корм, режим вправ та графік харчування. Все це потрібно, щоб собака знову почувався активним і здоровим.
Фото: www.pexels.com
