Ніла Іваненко 
Дослідники з Університету Суонсі та Університету Саутгемптона (Велика Британія) заявили: під Ефіопією, в потрійному стику Афар, де зустрічаються три тектонічні плити, розплавлена магма продавлює знизу кору планети. Звідти чутно ритмічні звуки, подібні до пульсації.
Там континент повільно розривається на частини. Це – рання стадія формування нового океанічного басейну. Збираючи навколо цього регіону зразки хімічних сигнатур вулканів, команда під керівництвом Емми Воттс воліла дізнатися більше про цей навдивовижу захопливий процес.
Невпинне оновлення планети
«Ми виявили, що мантія під Афаром не є однорідною або нерухомою. Вона пульсує, і ці імпульси несуть в собі чіткі хімічні сліди. Ці висхідні імпульси частково розплавленої мантії спрямовуються рифтовими плитами вище. Це важливо з огляду на те, як ми уявляємо собі взаємодію між надрами Землі та її поверхнею», – зазначила пані Воттс.
Поверхня нашої планети перебуває у стані постійного оновлення. Тектонічні плити не є зафіксованими на віки вічні: вони зміщуються, зіштовхуються і навіть прослизають одна під одною. Місця, в яких вони зустрічаються, зазвичай є гарячими точками геологічної еволюції. Там відбуваються люті вулканічні процеси, що змінюють поверхню знизу.
Стик Афар – це точка, в якій зустрічаються Аравійська, Нубійська та Сомалійська плити. Кожна з них розходиться у своєму напрямку, залишаючи прозір. Зрештою, кора тут стане такою тонкою, що поверхня опуститься нижче за рівень моря. Внаслідок цього біля Червоного моря утвориться новий океанічний басейн, розповіло видання Science Alert.
Учені підозрюють, що підйом мантії відіграє неабияку роль в цьому процесі континентального розпаду. Але розуміння цього процесу доволі обмежене. Науковці не можуть просто копнути глибше та роздивитися, що там коїться. Тому команда Воттс знайшла інший вихід: дослідники вирішили вивчити матеріал, що був викинутий вулканом з мантії на поверхню Землі.
Про що дізналися науковці?
Геологи зібрали та проаналізували 130 зразків вулканічної породи з регіону Афар та Головного Ефіопського розлому. Окрім хімічного аналізу команда провела розширене моделювання, щоб зрозуміти, що саме відбувається під трикутником.
Результати показали наявність виразних хімічних смуг, що повторюються по всій рифтовій системі. Вони були створені єдиним асиметричним шлейфом матеріалу, що виштовхувався вгору.
Геолог Том Джернон, співавтор роботи, заявив: «Хімічні смуги вказують на те, що шлейф пульсує, як серцебиття. Видається, ці імпульси поводяться по-різному – залежно від товщини плити та швидкості її розриву. У розломах, що швидко розширюються, таких як Червоне море, імпульси поширюються більш ефективно та регулярно, як імпульс у вузькій артерії».
Який висновок можна зробити?
Якщо модель команди правильна, це означає, що мантійні плюми та підйоми глибинних вод можуть формуватися під впливом динаміки тектонічних плит над ними. Це відкриття може бути використане для майбутніх досліджень активності, яка постійно змінює нашу планету.
«Ми виявили, що еволюція глибинних мантійних підйомів тісно пов’язана з рухом плит над ними. Це має глибокі наслідки для того, як ми інтерпретуємо поверхневий вулканізм, сейсмічну активність та процес розпаду континентів», – зауважив співавтор роботи Дерек Кейр.
За його словами, дослідження показало, що глибокі мантійні підйоми можуть протікати під основою тектонічних плит та сприяти зосередженню вулканічної активності там, де тектонічна плита найтонша. Наступні дослідження варто присвятити, зокрема, тому, як і з якою швидкістю відбувається рух мантії під плитами.
Результати дослідження опублікував журнал Nature Geoscience.
Фото: pixabay.com
