Інна Тихонова 
Маслом (олією) ши або каріте називають пасту, видобуту з насіння однойменного африканського дерева. За кімнатної температури вона має консистенцію пряженого масла. Біла, жовта або кремова речовина з горіховим запахом здатна впродовж року зберігатися свіжою без солі, а смаком не поступається найкращому вершковому маслу. Саме так визначив харчові властивості рослинного продукту шотландець Мунго Парк – перший європейський мандрівник, який з ним познайомився. І хоча ця тверда олія була ще серед засобів догляду «головної дружини» давньоєгипетського фараона Нефертіті й єгипетської цариці Клеопатри, багатьом сучасним споживачам все ще бракує інформації про масло ши: для чого воно і чим цікаве.
«Жіноче золото»
Найбільшими у світі виробниками масла ши є Нігерія, Сенегал і Буркіна-Фасо. В Малі африканське дерево, з плодових кісточок якого отримують незвичну олію, називається «ши» (означає «життя»), а в Сенегалі воно має назву «каріте». Живе «олійне дерево» понад 300 років, виростає до 15 метрів, плодоносить з 15–20 років і дає 15–20 кілограмів плодів у формі горіхів.
Дерево ши називають «жіночим золотом», бо збиранням, продажем і переробкою врожаю на батьківщині культури традиційно займаються жінки. Всі процеси виконуються вручну: зібрані плоди миють і очищають від м’якоті, а витягнуті кісточки обсмажують і подрібнюють на пасту, котру вимішують до отримання маслоподібної консистенції.
Падалицю африканкам доводиться збирати у сезон дощів і нести для обробки додому на значну відстань (до 3 км) в кошиках на головах. Потім чани з плодами щонайменше на два тижні треба зарити в землю, щоб згнила м’якоть і легше витягувалося насіння. Для отримання 1 кг олії ши необхідно переробити 20 кг плодів, спалити 10 кг дров і витратити багато води.
Кісточки плодів спочатку варять, щоб вони не проросли, а потім упродовж чотирьох днів безперервно смажать, після чого сировину можна зберігати дев’ять місяців. Смажене насіння подрібнюють камінням, а серцевину товчуть у ступці. Додавши у коричневу пасту воду, кілька жінок по черзі вимішують масу, багаторазово полоскають і кип’ятять, освітлюючи піну.
Торгівля олією ши в країнах її виготовлення є основним напрямком жіночого підприємництва. Вироблену продукцію та насіння жінки цілорічно продають на місцевих ринках або поруч з оселями. У сухий сезон, коли кількість олії зменшується, її вартість зростає вдвічі. Більш вигідно збувати товар оптовикам, які з націнкою перепродають скуплені партії експортерам.
Для чого масло ши
Головні покупці олії й насіння з Африки – французькі, британські, скандинавські й американські продовольчі компанії. Вони задовольняють зростаючий попит косметичних фірм, що виробляють на основі олії ши натуральну косметику. Але 90% попиту на екзотичну сировину як замінника какао-масла припадає на виробників шоколаду.
Закупаючи замість готового продукту насіння, європейські промисловці використовують більш дешеві механізовані технології вилучення олії: холодне пресування (подрібнення кісточок при температурі до 80°C) та екстракцію (якість готового продукту при другому способі, коли олія витягується за допомогою розчинника, дещо знижується).
У Європі олію, отриману механічним переробленням, використовують для виробництва косметики та з харчовою метою – як сировину для виробництва маргарину й як замінник какао-масла. Для вживання в їжу експерти радять вибирати 100-відсотково натуральну органічну олію ши холодного віджиму: вона зберігає всі корисні компоненти.
Користь масла ши зумовлена його хімічним складом. На 85–90% ця олія складається з жирних кислот Омега-6 та Омега-9 (лінолевої, ліноленової, олеїнової, стеаринової, пальмітинової), містить вітаміни А, D, Е, F, РР, специфічні ліпіди (на кшталт фітостеролу) та терпенові спирти. На 17% олія ши складається з антиоксидантів, що пояснює її захисну дію.
І стосується це не лише захисту організму від вільних радикалів і дослідженого протизапального ефекту. Африканці здавна використовують олію ши з харчовою, лікувальною, косметичною і навіть господарською метою (як герметик для зовнішніх глинобитних стін, вікон та дверей жир каріте успішно використовується для гідроізоляції в сезон дощів).
З будуару Клеопатри
Окрім використання олії каріте в національній африканській кухні та для виробництва шоколаду і кондитерських виробів, її застосовують у народній медицині в мазях для догляду за зоною очей та барабанними перетинками, омолодження та лікування шкіри (завдяки вітаміну Е й ефірам смоли, засіб сприяє загоєнню дрібних ран або тріщин, бореться з екземою та псоріазом).
Зволожувальні, живильні та регенеруючі властивості деревної олії від часів давньоєгипетських цариць Нефертіті і Клеопатри оцінили африканські жінки, які використовують пом’якшувальний засіб з вітаміном А для уникнення розтяжок під час вагітності, масажу немовлят, а також живлення сухого чи пошкодженого волосся.
Олія ши має тонкий і приємний аромат, що добре поєднується з запашними ефірними оліями, тож екзотичний продукт є незамінним інгредієнтом у кремах, бальзамах і шампунях. Близько 5% світового виробництва олії каріте призначено зараз для косметичної промисловості. Європейці так само застосовують масло ши у засобах догляду за шкірою та волоссям.
Олія ши для обличчя є хорошим вибором, бо вона запобігає появі вугрів, ефективно живить шкіру, добре вбирається і не залишає відчуття важкості. Нульова комедогенність масла ши є ознакою того, що засіб не закупорює пори і підходить для всіх типів шкіри, включаючи навіть проблемну і схильну до акне. Цей продукт використовується у засобах для дітей.
Користь олії ши для волосся базується на вмісті в ній ліпідів, близьких до людських (їх різновидом є воскоподібні молекули кераміди, що регулюють гідратацію у шкірі), та здатності утримувати, «запечатувати» вологу по всій довжині волосся шляхом утворення плівки від коренів до кінчиків (науковою мовою – герметизувати гідратацію волосяного волокна).
Користь і шкода масла ши
Багата на жирні кислоти та вітаміни олія каріте відновлює кератин – основний компонент рогового шару епідермісу. Це повертає волоссю життєву силу. Серед того, що робить олія ши для волосся, – захист від шкідливого зовнішнього впливу, надання еластичності, позбавлення лупи, заспокоєння свербіння шкіри голови, відновлення блиску після фарбування.
Олія каріте для обличчя виконує функції глибокого зволоження, живлення, пом’якшення, усунення почервоніння, захисту від холоду, вітру чи ультрафіолетових променів, подовження засмаги, оновлення клітин і антивікового догляду. Нейтралізуючи окиснення, тритерпени та антиоксиданти у складі олії ши стимулюють вироблення колагену.
Косметичне масло ши є натуральним засобом догляду після гоління: воно заспокоює подразнену шкіру і загоює ранки та порізи. А в догляді за тілом олія каріте усуває лущення та сухість шкіри на руках, п’ятках, ліктях і колінах, знімає м’язову біль і позитивно впливає на запалені суглоби. Достатньо додати масло ши у теплу воду перед прийняттям ванни.
Але водночас із користю олія ши комусь може і зашкодити. Встановлено, що часте використання рослинних олій вимиває колір та освітлює волосся, надаючи йому жовтуватого відтінку. Маски з олією каріте рекомендується робити не частіше разу на тиждень. Іншими пересторогами є алергія на латекс, що його містить масло ши, й індивідуальна непереносимість.
Якщо протипоказань немає, радимо приготувати для домашнього догляду збиту олію ши: розтопити на водяній бані до м’якого стану тверде масло ши (80%), збити блендером, поступово додаючи інші рідкі олії (18%), поставити на хвилину в морозильник, перемішати, знову збити і швидко охолодити, і так 4–5 разів. Наприкінці можна додати віддушки (2%) – для кондиції.
Фото: Unsplash
