Ніла Іваненко 
У світі налічується близько одного мільярда домашніх собак. Вони – наші улюбленці, компаньйони та помагачі, які ділять з нами своє життя.
Проте дослідники наголошують, що собаки залишаються хижаками, відомими своїм негативним впливом на довкілля.
Вчені десятиліттями приділяли професійну увагу домашнім кішкам, яких на планеті значно менші, ніж собак: «лише» близько 220 мільйонів. А тим часом домашні песики набували репутації, що не піддається критиці.
Цей пробіл певним чином заповнили Білл Бейтман та Лорен Гілсон – науковці з кафедри поведінкової екології Університету Кертіна (Австралія).
У своєму дослідженні вони підтвердили, що наше ставлення до свійських псів, на жаль, більшою мірою ґрунтується на почуттях, а не на реальних даних. Вплив наших улюблених домашніх собак на дику природу та довкілля «значно більший, підступніший та тривожніший», ніж можна собі уявити.
Собаки – хижаки
Хоча собак і виводили для того, щоб вони бути слухняними та чуйними, вони – одомашнені вовки, хижаки. За даними центрів захисту тварин, свійські собаки роблять більше нападів на представників дикої фауни, ніж кішки.
Дослідники розповіли, що домашні собаки, які гуляли без повідця, стали основною причиною майже повного зникнення колонії малих пінгвінів у Тасманії. А у Новій Зеландії один свійський пес, втік, за п’ять тижнів вбив близько 500 коричневих ківі, загальна популяція яких становила лише 900 особин.
Собаки, спущені з повідця, люблять ганятися за тваринами та птахами. Це може здатися невинним. Але таке переслідування може виснажити, наприклад, втомлених перелітних птахів, змушуючи їх витрачати більше енергії. Також пси нерідко нападають на потомство птахів, що гніздяться на пляжах, зокрема тих, що перебувають під загрозою зникнення.
Проста присутність собак часто лякає тварин та птахів. Навіть коли песики на повідці, представники дикої фауни перебувають у стані напруги та підвищеної готовності.
У США, до речі, олені частіше тікають від людини із собакою, ніж коли бачать лише людину. А деякі види ссавців сприймають собак як більшу загрозу, ніж койотів, розповіло видання Science Alert.
Забруднення довкілля
Дослідники звернули особливу увагу на те, про що зазвичай не заведено говорити. Собаки забруднюють дику природу хімічними речовинами. Вони мітять дерева та стовпи своєю сечею, а також повсюдно залишають свої екскременти.
Препарати, якими люди рятують своїх улюбленців від паразитів, залишаються на шерсті тижнями та змиватися, коли песики пірнають у водойми. Але деякі з цих засобів містять інгредієнти, які вкрай токсичні для водної фауни.
Учені також виявили, що коли синиці збирають собачу вовну для своїх гнізд, це згодом призводить до збільшення кількості загиблих пташенят.
Екскременти – ще один вид забруднення середовища. За 13 років життя середньостатистичний пес залишає тонну фекалій та 2000 літрів сечі.
Ця гора відходів сприяє забрудненню водних шляхів азотом, зміні хімічного складу ґрунту та навіть поширенню хвороб серед людей і тварин.
Мільйони корів та курей вирощуються по всьому світу для того, щоб наші улюбленці отримали якісний корм та були ситими. Мало хто замислюється, що це спричиняє величезні парникові викиди.
Ніхто не хоче думати про це
Ми любимо своїх собак. Завдяки їм почуваємося здоровішими тілом і розумом. І ми не бажаємо визнавати, що вони також можуть завдавати шкоди.
Мораль цього дослідження геть не в тому, аби перестати заводити домашніх песиків. Просто слід пам’ятати, що цей крок означає для нас додаткову відповідальність за планету. Бути хорошим власником собаки означає піклуватися не тільки про улюблену тварину, але й про природу навколо нас.
Фото: pixabay.com
