Ніла Іваненко 
Кішки мають репутацію доволі відчужених тварин. Тож багатьом власникам цих пухнастих створінь не завжди вдається налагодити з ними приязні стосунки. Навіть якщо людина і кішка живуть під одним дахом не один рік.
Як перетворити домашнього улюбленця на свого союзника? Відповідь вчених така: щоб зблизитися з кішкою, потрібно влізти в її шкіру. Не в буквальному розумінні, звісно. Просто спробуйте поводитись, як вона.
Річ у тім, що люди не навчилися розмовляти з кішкою однією мовою, вважають зоопсихологи з Університету Сассексу (Велика Британія). На їхню думку, встановити контакт з цією свійською твариною не так уже і складно.
Що робити?
Передусім потрібно більше посміхатися своїй кішці. Але не по-людськи, оголюючи зуби, а по-котячому, примружившись та повільно моргаючи. Команда дослідників довела, що така поведінка спонукає кішок – як знайомих, так і чужих – наближатися до людей і бути до них приязнішими.
«Як власниця кішки, що вивчає психологію тварин, я рада показати, як можуть спілкуватися кішки та люди», – сказала Карен МакКомб, провідна авторка дослідження. За її словами, чимало власників кішок підозрювали, що такий трюк працює, але не знали, що цьому знайдуться наукові докази.
Як проходило дослідження?
Якщо ви проводили якийсь час поряд з кішками, то, ймовірно, помічали вираз їхньої мордочки з «частково заплющеними очима», які повільно кліпають. Це схоже на те, як звужуються під час усмішки людські очі. Таку котячу гримаску можна зазвичай спостерігати, коли кішка розслаблена та задоволена. Дослідники інтерпретують такий вираз як своєрідну котячу усмішку, розповіло видання Science Alert. Люди можуть копіювати цей вираз, щоб повідомити кішку про свою доброзичливість та відкритість для взаємодії.
Команда науковців розробила два експерименти, аби побачити, як поводяться кішки, спостерігаючи за людьми, які повільно кліпають очима.
У першому експерименті власники тварин повільно моргали, дивлячись на 21 кішку (ці тварини належали 14 власникам). Після того, як кішка влаштувалася у звичному місці у спокійній домашній обстановці, господарів просили сісти на відстані одного метра від тваринки та повільно кліпати, коли вона на них дивилася. Експеримент фіксували камери.
Результати показали, що кішки починали повільно кліпати у відповідь на повільне кліпання своїх господарів.
У другому експерименті взяли участь 24 кішки, що належали 8 власникам. Однак цього разу на тварин дивилися не їхні власники, а дослідники, які раніше з цими кішками не контактували. Науковці повторили процес повільного моргання з першого експерименту, додавши витягування руки в бік кішки. Команда виявила, що тварини не лише частіше кліпали очима у відповідь, а й частіше наближалися до людини після того, як вона це робила.
Короткі висновки
«Це дослідження є першим, в якому експериментально вивчалася роль повільного моргання у спілкуванні кішок і людей», – засвідчила Карен МакКомб.
Вона порадила перевірити цю методику вдома на своєму улюбленці або на будь-якому коті, що раптом зустрівся на вулиці. Дослідниця сказала: «Спробуйте примружитися, дивлячись на тварину, начебто ви спокійно посміхаєтеся, а потім заплющить очі на пару секунд. Ви виявите, що коти реагують так само, і тоді можете розпочати своєрідну розмову».
Насправді навіть вченим важко зрозуміти, чому кішки повільно моргають, дивлячись на людей. Але найчастіше науковці інтерпретують таку поведінку як спосіб вираження добрих намірів, оскільки вважається, що кішки сприймають безперервний погляд як загрозу.
Результати дослідження опублікував журнал Scientific Reports.
Фото: pexels.com
