Інна Тихонова 
У світі щороку ставляться понад 300 000 діагнозів меланоми, і 2 500 з них – в Україні. Щоб не поповнювати сумну статистику, варто знати погані симптоми і не пропустити їх у себе.
Норма чи патологія
Невус або родимка – це доброякісне шкірне новоутворення, що виникає через скупчення клітин, які виробляють пігмент меланін. Такі осередки меланоцитів можуть бути на шкірі від народження або з’являтися впродовж життя під впливом різних факторів – гормональних змін, ультрафіолетового випромінювання тощо. Дерматологи зазначають, що більш високу здатність до переродження на злоякісне новоутворення мають не «вроджені» родимки, а набуті: тобто не ті, з якими людина з’явилася на світ, а ті, що проявилися пізніше. І це не обов’язково якісь підозрілі «потвори». Опуклі та волосисті невуси можуть бути безпечними, тоді як цілком естетичні – навпаки.
Щодо естетики: родимки бувають пласкими чи підвищеними, дрібними та крупними, поодинокими чи рясними, поверхневими та закладеними в товщу шкіри, блідими, рудими, коричневими чи навіть майже чорними. І все це – норма, хоч і така різна. Водночас, так само нормально, якщо з віком яскраві у минулому цятки на шкірі поступово знебарвлюються і стають непомітними. Родимки дійсно можуть зникати у зрілій порі в межах свого природного життєвого циклу. Але невуси зникають також через аутоімунні процеси, які призводять до появи білого ореолу навколо них (галоневус), внаслідок гормональних збоїв або механічних пошкоджень.
Родимка і меланома
Якщо родимка зникає, змінюючи при цьому колір або втрачаючи колишню симетрію, чи з’являється з білим ореолом, необхідно показати її дерматологу для виключення злоякісного процесу. Так само варто звернутися по консультацію до фахівця, коли родимка чешеться. Спокійно – це може бути наслідком механічного тертя. Втім, лікарі застерігають, що ультрафіолет та травмування можуть спровокувати переродження родимки на меланому – одну з найагресивніших форм раку, що розвивається з пігментних клітин. Меланома може з’явитися і на чистій шкірі, і на місці наявної родимки. Родимка з чорними цятками буває і доброякісним утворенням, і меланомою.
Основна різниця між родимкою і меланомою – в їх зовнішньому вигляді та поведінці. Якщо у доброякісної родимки зазвичай рівні краї, симетрична форма й однорідний колір, то меланома може мати нерівні межі, неоднорідне забарвлення, бути асиметричною і швидко збільшуватися. Погано, коли родимка росте: збільшення понад 6 мм дає підстави для обслідування на меланому. Має значення і розмір: гігантські, великі та середні родимки у рак перероджуються частіше. При самообстеженні варто звертати увагу на будь-яку динаміку: зростання родимки, свербіж, кровоточивість – насторожити мають будь-які зміни.
Від родимки до раку
Через травмування є ризик переродження родимок, розташованих на місцях тертя: підошвах, долонях, внутрішніх сторонах стегон та плечей, під грудьми (через жіночу білизну) чи на шиї (комір чоловічої сорочки) тощо. Постійний дискомфорт може стати причиною погодженого з лікарем видалення родимки для запобігання небажаних наслідків. Не всіх родимок доцільно позбавлятися, але в певних випадках це вважається виправданим кроком для збереження здоров’я. Часте травмування є одним із показань до видалення: наприклад, коли родимка розташована в зоні регулярного гоління, постійно треться бретелями білизни чи поясом штанів.
Систематичне подразнення може призвести до запального процесу і підвищити ризик переродження клітин. У такому разі видалення родимки стає профілактикою ускладнень. Дерматологи перевіряють підозрілу родимку методом дерматоскопії – безболісне дослідження за допомогою спеціального оптичного приладу дає детальну уяву про структуру новоутворення. При підозрі на меланому рекомендується видалення родимки з наступним гістологічним дослідженням тканин під мікроскопом. Але для видалення родимок є протипоказання: вагітність, схильність до утворення келоїдних рубців, імунодефіцитний стан, серцево-судинні й аутоімунні захворювання, алергія і герпес у загостренні.
Симптоми меланоми
Рання діагностика попереджує стрімке метастазування: саме в цьому виявляється небезпека меланоми як найбільш агресивної форми раку шкіри. Здебільшого новоутворення виникають на відкритих ділянках шкіри, причому близько 70% випадків – на обличчі (зокрема, є можливою локалізація меланоми на очах). На перших стадіях нерідко відзначається лише горизонтальне зростання новоутворення, однак із розвитком меланоми патологічний осередок швидко поширюється у глибокі тканини: пухлина стрімко метастазує у віддалені органи.
Характерні прояви:
- зростання родимки як у ширину, так і у товщину;
- відсутність на родимці шкірних борозн;
- сухість поверхні, лущення та поява тріщин;
- запалення на самій родимці і навколо;
- виникнення виразок різних розмірів і кровоточивість.
Тривалість життя при меланомі залежить від стадії виявлення та наявності метастазів: на ранніх стадіях (першій-другій) 5-річна виживаність спостерігається в 96%–99% випадків, однак за наявності метастазів 5-річне виживання становить лише 12%–39%.
Як убезпечитися від онкології
З огляду на перспективи лікування важливого значення набуває профілактика.
Хто в групі ризику:
- люди зі світлою шкірою, з малою кількістю меланіну, що є природнім захистом від ультрафіолетового випромінювання;
- ті, хто має багато родимок – зокрема, великих і атипових;
- люди зі спадковим фактором: ризик у кілька разів підвищує меланома в родинному анамнезі.
Що стимулює патологічний процес:
- надмірне перебування без належного захисту під прямими сонячним променями чи в солярії (найбільш агресивний вплив ультрафіолету люди отримують у дитячому віці: сонячні опіки в дитинстві можуть призвести до розвитку меланоми у дорослих);
- заклеювання родимок під час інсоляції медичним пластиром (парниковий ефект завдає подвійного удару);
- механічне пошкодження (поштовхом може стати будь-яке травмування, тому люди, що мають багато родимок, мають уникати при догляді за тілом жорстких мочалок і щіток для миття – родимки, що виступають над шкірою, треба обережно мити руками).
Медики попереджають, що меланома може розвиватися непомітно, без болю та інших відчутних ознак хвороби. Важливими факторами, що впливають на прогноз, є товщина пухлини, ураження лімфатичних вузлів чи інших органів, а також загальний стан хворого та якість лікування.
Фото: Оpenverse
