Ніла Іваненко 
Сліди, можливо, найдавнішого виробництва вина в Європі дослідники виявили в доісторичному поселенні неподалік Пазарджика, що відоме як «Місто птахів» (Юнаці). Знахідка віком 7000 років містила, зокрема, понад 3000 обгорілих виноградних кісточок та фрагменти керамічних посудин.
Городище Юнаці протягом тривалого часу вважалося однією з найважливіших доісторичних пам’яток Болгарії. Нове відкриття показало, що його древні жителі були не лише майстерними металургами, гончарями й торговцями, але й одними з перших європейців, які опанували виноградарство.
Вікно у найдавніше виноградарство Європи
Виноградні кісточки вчені знайшли в будинку епохи енеоліту (мідно-кам’яного віку). Помешкання було знищене пожежею в V тисячолітті до н. е. За словами доцента Камена Бояджиєва з Національного археологічного інституту в Софії, виноградні кісточки разом із фрагментами посудин, а також ботанічний аналіз артефактів свідчать про те, що тут відбувався процес ферментації.
В інтерв’ю Болгарському національному телебаченню (BNT) Камен Бояджиєв розповів: «У нас була значна кількість обвуглених ботанічних залишків – пшениці, ячменю, сочевиці, нуту. Ми також маємо докази збирання диких фруктів, таких як яблука, груші, кизил, виноград. В одному будинку ми знайшли понад 3000 виноградних кісточок, розташованих поруч із двома розбитими посудинами. Разом з колегами-ботаніками ми зробили аналіз, що засвідчив виробництво напою на основі винограду, швидше за все, вина. І це, по суті, одне з найраніших свідчень виноробства на Балканах».
Учений також додав, що вино, мабуть, розливалося і вживалося у витончених посудинах, покритих графітовим розписом, – справжніх творах прикладного мистецтва, що їх виготовляли майстри столової кераміки.
Донедавна найдревніші, достовірно датовані свідчення виробництва вина у Старому Світі знаходили на Південному Кавказі. Наприклад, розкопки на схилах пагорбів Гадачрілі Гора та Шулавері у Грузії виявили глиняні глеки із залишками вина, датовані приблизно 6000 роком до н. е. А у вірменській печері Арені-1 археологи натрапили на винний прес віком 6100 років. І ось тепер відкриття, зроблене в Болгарії, упевнено включило Балкани в мережу найдревнішого виноробства.
«Місто птахів» – високорозвинена цивілізація
Курганне поселення Юнаці відоме як «Місто птахів», оскільки раніше дослідники виявили там сотні глиняних пташиних фігурок. Це було високорозвинене суспільство, що процвітало між трьома гірськими хребтами та двома річками. Розкопки показали, що мешканці Юнаці були вправними ремісниками, які виготовляли витончену кераміку з графітовим розписом, прикраси із золота та мідні інструменти. Вони підтримували далекі торгівельні зв’язки, імпортуючи сіль із Провадії, кремінь з північно-східної Болгарії та мушлі з Егейського моря.
Будинки площею від 60 до 100 квадратних метрів були не лише просторими, а й багато прикрашеними, розповіло видання Arkeonews. Археологи побачили в Юнаці фрагменти потинькованих стін, розписаних червоними та білими візерунками, що, можливо, мали захисне або ритуальне значення.
Цікаво, що дослідники виявили понад 40 ретельно відібраних овечих кісток. На думку науковців, їх використовували в іграх або ритуалах. У поселенні також знайшли глиняні фігурки, пов’язані з культом Богині-Матері.
Енеолітична культура процвітала в Юнаці протягом багатьох століть , перш ніж наприкінці V тисячоліття до н. е. її знищили степові кочівники.
Попри це стародавні мешканці «Міста птахів» залишили по собі незабутню спадщину: вишукану кераміку, хитромудрі золоті прикраси, а також ранні свідчення виробництва вина в Європі.
Чому це відкриття важливе?
Вино завжди було більше, ніж просто напоєм. Воно – культурний маркер, що пов’язаний з торгівлею, ритуалами та самобутністю. Відкриття поблизу Пазарджика вмонтувало Болгарію у мапу раннього виноградарства.
Для сучасної Болгарії, що славиться своєю виноробною промисловістю, це не просто археологічна знахідка, але й потужний наратив, що пов’язує сучасні традиції виноробства з глибоким корінням європейської цивілізації.
