Команда Кембридзького університету (Велика Британія) та Інституту історії та культури Східної Європи імені Лейбніца (Німеччина) стверджує, що виверження вулкана близько 1345 року могло спровокувати ланцюгову реакцію, яка призвела до смертоносної пандемії – так званої Чорної смерті. Вона забрала життя близько половини населення Європи та докорінно змінила середньовічне суспільство.
Завдяки підказкам, що збереглися в річних кільцях дерев, можна припустити, що виверження спровокувало кліматичний шок та призвело до низки подій, які принесли хворобу до середньовічної Європи. Згідно з цим сценарієм, попіл та гази від виверження вулкана стали причиною різкого падіння температури та неврожаю, пише BBC.
Щоб запобігти голоду, густонаселені італійські міста-держави були змушені імпортувати зерно з районів навколо Чорного моря. В купі із зерном до Європи потрапляли блохи, що переносили чуму. Цей ідеальний збіг чинників – кліматичного шоку, голоду та торгівлі – є яскравим свідченням того, як хвороби можуть виникати та поширюватись у глобалізованому світі, що теплішає.
«Хоча збіг факторів, які сприяли виникненню Чорної смерті, здається рідкісним, імовірність виникнення зоонозних захворювань в умовах зміни клімату та їх переростання в пандемії у глобалізованому світі, ймовірно, зростає», – зазначив доктор Ульф Бюнтген, співавтор дослідження.
За його словами, «це особливо актуально з огляду на наш нещодавній досвід боротьби з COVID-19».
Що нового дізналися вчені про середньовічну епідемію чуми?
У 1348–1349 роках Європою прокотилася епідемія Чорної смерті. Захворювання спричинила бактерія Yersinia pestis, яку розносять дикі гризуни (як-от щури) та блохи. Згідно з припущенням науковців, спалах почався в Центральній Азії та поширився по всьому світу через торгівлю. Однак точна послідовність подій, що призвели до появи хвороби в Європі та загибелі мільйонів людей, не була відома вченим.
Нове дослідження заповнило ці пробіли у знаннях. Науковці проаналізували річні кільця дерев та крижані керни, аби визначити кліматичні умови часів Чорної смерті. Дані засвідчили, що вулканічна активність близько 1345 року призвела до різкого падіння температури протягом кількох років поспіль внаслідок викидів вулканічного попелу та газів, які заблокували частину сонячного світла.
Кільця дерев з Іспанських Піренеїв вказують на надзвичайно холодне літо у 1345, 1346 та 1347 роках
Це, своєю чергою, призвело до неврожаю по всьому Середземномор’ю. Щоб уникнути голоду, італійські міста-держави торгували з виробниками зерна по всьому Чорному морю, мимоволі сприяючи проникненню смертоносної бактерії до Європи.
Співавтор дослідження Мартін Баух, історик середньовічного клімату та епідеміології, зауважив, що «кліматичні події зіштовхнулися зі складною системою продовольчої безпеки, утворивши щось на кшталт ідеального шторму».
«Понад століття ці могутні італійські міста-держави налагоджували торгові шляхи через Середземне та Чорне моря, створюючи високоефективну систему запобігання голоду. Але зрештою це ненавмисно призвело до значно масштабнішої катастрофи», – сказав доктор Баух.
Результати дослідження опублікував журнал Communications Earth & Environment.
Фото: pixabay.com
