Науковці стверджують, що однією з найбільших нових загроз для людини є хронічна самотність. За статистикою, від відчуття надзвичайної ізоляції в поєднанні з відсутністю значущих стосунків лише у Великобританії страждають 3,8 млн людей.
Хронічна самотність – проблема не лише літніх людей
Можливо дещо несподівано, але статистичні цифри показують, що молодь до 30 років є найбільш самотньою віковою категорією. Люди у віці 16-29 років мають вдвічі більше шансів на хронічну самотність, ніж люди старше 70 років.
Це відчуття не є тимчасовим, яке дехто відчуває, коли діти йдуть до університету або стосунки завершуються. Хронічна самотність – всепоглинуще, тривале відчуття ізоляції, яке негативно впливає на психічний стан. За словами Робіна Хьюінгса, це серйозна проблема зі здоров’ям, яка продовжує зростати після пандемії.

Серйозний вплив хронічної самотності на здоров’я людей
Японські науковці досліджували майже 9000 чоловіків та жінок віком від 65 років. Вони зіставляли результати МРТ-сканування головного мозку з докладною інформацією, скільки регулярних контактів люди мали з родиною та друзями.
Результати показали, що люди з найменшими соціальними контактами також мали найменший об’єм мозку. Особливо це було помітно в таких частинах, як гіпокамп і мигдалеподібне тіло, які пов’язані з деменцією.
Дослідники кажуть, що, можливо, відсутність соціальних контактів прискорює поступове зменшення мозку, яке відбувається з віком. Інші дослідження показують, що регулярні вербальні та соціальні зустрічі викликають нервові імпульси, необхідні для формування нових зв’язків між клітинами мозку – для підтримання його обсягу.

Одне нещодавнє дослідження розглядало ризик серцево-судинних захворювань протягом десятирічного періоду у 18 509 дорослих у Великобританії з діабетом 2 типу. Ця хвороба сама по собі є головним ризиком серцевих нападів та інсультів, оскільки може призвести до порушення кровообігу. Проте дослідження показало, що ризики були ще більшими – аж на 26% – якщо постраждалі також жили ізольовано, не мали друзів та соціальних контактів.
Чому хронічна самотність так шкодить здоров’ю?
Як відчуття відчуженості може мати такий катастрофічний вплив на фізичне здоров’я? Одна із відповідей на це питання полягає у тому, що організм реагує так, ніби йому загрожує небезпека. Він вивільнює гормон кортизол, який прискорює частоту серцевих скорочень і кров’яний тиск, тож людина готова боротися або тікати від неминучої загрози.
Хронічна самотність може викликати постійний стрес, і це означає, що реакція кортизолу постійно ввімкнена. Дослідження показують, що постійний вплив підвищеного кортизолу може підвищити артеріальний тиск, рівень глюкози у крові, холестерин і тригліцериди – шкідливі жири у крові.

Інші механізми впливу самотності на здоров’я людини досліджуються. Оскільки деякі люди почуваються самотніми, навіть коли їх оточують інші, науковці бажають дізнатися, чи мають самотність та соціальна ізоляція різні наслідки.
Згідно із дослідженням 2020 р., як самотність, так і соціальна ізоляція можуть призвести до уповільнення ходьби та повільнішого вставання зі стільця. Проте лише соціальна ізоляція також призводить до погіршення рівноваги.
Способи подолання хронічної самотності
Як зазначає видання Daily Mail, усі докази свідчать, що розв’язанням проблеми є вихід у світ, зустрічі та спілкування з людьми. Проте тип взаємодії також має значення.
Психологи виявили, що ключем до рівня самотності є фізичний дотик з другом чи коханою людиною, а не просто перебування в їхній компанії. Результати дослідження показали, що навіть серед зрілих пар почуття самотності зменшилося, коли був регулярний фізичний контакт у вигляді обіймів або простого тримання за руки.

Фото: pixabay.com






